Научно-исследовательская деятельность
За всю свою жизнь Алихан Букейханов успел поучаствовать в четырех научно-исследовательских экспедициях, написать полсотни серьезных научных трудов и более тысячи заметок и различных статей.
Многогранный неизведанный мир так и манит его, и, сперва преподавая математику в сельхозтехникуме, а затем неся чиновничью службу в Омском техническом училище, он продолжает открывать для себя что-то новое и заниматься самообразованием. И прежде всего Букейханова всегда интересовала история Казахстана.
Самой первой из четырех экспедиций для него стала Тобольская, во время которой изучался вопрос переселения русских на казахскую землю. Это было сразу после окончания лесного института – в 1894-м году. А спустя восемь лет началось исследование Степного края – и снова в центре внимания были переселенцы. По заказу правительства, организовавшего данное мероприятие, ученые должны были выявить свободные земли, пригодные для новых переселений.
Но молодой патриот использовал полученные знания по-своему. Все, что он увидел и услышал во время экспедиций, позже стало основой для его научно-публицистических трудов, в которых автор показывал и доказывал ущемленное положение казахов на родной земле в результате целенаправленной переселенческой политики царизма. Такое положение дел не могло оставить равнодушным Букейханова. Им он «болел» и с ним боролся до конца жизни.
Помимо исследований социально-исторической направленности, занимался будущий премьер-министр Казахстана также экономикой, краеведением, аграрной сферой, животноводством и т. д.
Огромный интерес вызывает, например, его работа, посвященная овцеводству в Степном крае, с бесценными рекомендациями по разведению этих животных: где и какие породы лучше приживаются, чем кормить, как ухаживать и т. д.
Объяснение:
Если что два абзаца я писал а, остальные из интернета.
И если не сложно поставь лучший ответ, буду признателен.
Ось текст для презентації.
Для археолога та історика монети - це хронологічні маркери, безцінні для розуміння економічних, політичних і навіть наукових розробок. Монети є частиною нашої історії майже 3000 років. Перші металеві монети, з’явилися на Близькому Сході близько 700 р. до н.е., та були виготовлені із золота та срібла.
Античні монети були більше ніж просто гроші в часи їх обігу; вони також вважалися витвором мистецтва. Такі монети дозволяли цивілізаціям представляти як свої божества, так і цінності в мініатюрних скульптурах, вражених дорогоцінними металами. Старовинні монети розповідають історію ранніх цивілізацій через грецькі поліси та Римську імперії та за її межами - до біблійних часів, середньовіччя та епохи Відродження. Якби стародавні монети могли говорити, вони б розповіли про незліченну кількість народів, їх підйом та спад.
Монети - це історичні документи. Монети це символ, важливий для суспільства, яке викарбувало його, а точніше для правителя чи відомства, які його карбували. Для римлян карбування монет обличчям імператора було подарувати його всім в імперії. Вони також містять інформацію про економічну ситуацію. Окремі монети не дуже багато говорять, але сукупно зміни розміру та складу монет є показниками економічного «здоров'я». Наприклад, якщо з часом монети стають дедалі меншими (тобто, з меншим вмістом дорогоцінного металу), це вказує на фіскальні проблеми та необхідність карбувати більше монет, але для цього не має достатньої кількості дорогоцінного металу. Місця, де можна знайти монети, також можуть демонструвати торгові відносини. Нарешті, монети чудове джерело для визначення дат. Багато монет можна датувати до конкретного року.
