После 9-летнего правления, не дожив до 20 лет[7], Тутанхамон, видимо поражённый неустановленной болезнью, скончался. Есть предположение, что Тутанхамона убили[Чья?]. Также есть версия, что он упал с колесницы и умер от осложнений после полученных травм.
Захоронен в гробнице в «Долине Царей» возле Фив.
Ввиду избрания царём Мемфиса своей фактической столицей, в некрополе Саккара были сооружены многочисленные гробницы вельмож, среди которых выделяются усыпальницы военачальника Хоремхеба, казначея и архитектора Майа, известные своей изящной рельефной декорировкой. В Фивах хорошо сохранилась гробница вельможи Аменхотепа Хеви, который был в это время царским наместником Нубии («Царским сыном Куша»).
Помимо реставрационных работ во многих святилищах, по приказу Тутанхамона была завершена отделка процессионной колоннады Аменхотепа III в Луксорском храме, построен небольшой храм Хорона в Гизе; в Нубии — достроен гигантский храмовый комплекс Аменхотепа III в Солебе, возведён храм Амона в Кава и святилище самого обожествленного Тутанхамона в Фарасе. Заупокойный храм царя, украшенный красивейшими полихромными песчаниковыми колоссами, находился в Фивах неподалеку от Мединет Абу; позже храм был узурпирован преемниками царя — Эйе и Хоремхебом (последний включал Тутанхамона в список еретиков, преданных забвению).Тутанхамон знаменит тем, что его гробница в «Долине царей» возле Фив оказалась почти нетронутой древними грабителями и сохранилась до наших дней. В ней, среди погребальных принадлежностей и утвари, было обнаружено множество произведений искусства той эпохи — различные предметы быта (позолоченную колесницу, сиденья, ложа, светильники), драгоценные украшения, одежду, письменные принадлежности и даже пучок волос его бабушки.
Объяснение:
Більше чотирьох тисяч років тому на східному березі Середземного моря оселилися племена, які пізніше давні греки назвали фінікійцями, а їхню країну - Фінікією. Давня Фінікія була відокремлена від Західної Азії високим гірським хребтом Ліван. Тут розташована родюча Саронська рівнина, зволожена вітрами з моря, багата на кедрові ліси та оливкові гаї. Фінікійці оселялися вздовж берегової лінії.
Так утворювалися міста-порти, що мали добре обладнані гавані й потужні укріплення. Одним з найдавніших прибережних міст Східного Середземномор’я був Бібл. Він виник у 2 тисячолітті до н. е. Купці з нього відвідували навіть Єгипет, постачаючи деревину та оливкову олію. Згодом постали й інші фінікійські міста, серед яких найсильніші та найбагатші - Tip та Сидон. Кожне місто було самостійною
державою. Фінікійські міста-держави мали своїх правителів, закони, армію та флот.
