Багатьом, напевно, запам'ятався епізод з фільму "Покаяння", який ішов на екранах міста років чотири тому. Я хоч і не все зрозумів у ньому до кінця, але один момент забути не можу. "Ця вулиця веде до Храму?" - Запитує стародавня мандрівниця у молодої жінки. "Ні, не ця вулиця веде до Храму", - відповідає та. Вона знає, що говорить. З вулицею, на якій вона живе, у неї пов'язані важкі спогади. "Навіщо ж вулиця, якщо вона веде не до Храму?" - Здивовано питає бабуся. Вона твердо зрозуміла за довге життя, що людям потрібні тільки ті дороги, які ведуть до Храму добра, правди, краси та істини. І глядач мимоволі запитує себе: "Навіщо потрібна була дорога, що коштувала стільки сил і жертв, якщо вона привела не туди?" У чудового письменника Андрія Платонова є роман "Котлован". Цей образ-символ нашого життя-виявився настільки точним, що його використовують навіть міністри. Та й хіба не закопані мільярди грошей в землю? Досить прочитати в газетах суперечки про різних каналах. Волга-Чограй в Калмикії, наприклад, чи наш Волго-Дон-2, який обласна Рада вирішив законсервувати, виділивши на це ще мільйони рублів. Але цей образ підходить і до всієї нашої історії. Сімдесят років тому революційний народ клявся побудувати "новий світ", але до сьогоднішнього дня, схоже, зуміли замість обіцяного Храму загального щастя вирити тільки Котлован. Втім, реальні храми свідомо руйнувалися. Скільки тисяч їх знищено! Але ж як каже відомий журналіст Олег Морозов в "Литературной газете" (25.7.90) у статті-інтерв'ю, "очевидним є прямий зв'язок між загальним падінням моральності, загальним цинізмом, повінню аморалізму, злочинності, з одного боку, і втратою релігійної віри - з інший ".
После победы над Наполеоном Россия продолжила освобождение европейских стран от гнёта французских захватчиков. В 1813 году между Пруссией и Россией был заключён военный союз. Первый этап заграничных походов русских войск против Наполеона окончился неудачей ввиду скоропостижной смерти Кутузова и несогласованности действий союзников.
Тем не менее, Франция была чрезвычайно истощена беспрерывными войнами и запросила мира. Однако борьбу на дипломатическом фронте Наполеон проиграл. Против Франции выросла очередная коалиция держав: Россиия, Пруссия, Англия, Австрия и Швеция.В октябре 1813 года состоялась знаменитая Лейпцигская битва. В начале 1814 года русские войска и союзники вступили в ПАриж. Наполеон был низложен и в начале 1814 года сослан на остров Эльба.В 1814 году в Вене проходил Конгресс, где страны-победительницы обсуждали вопросы о послевоенном устройстве Европы.В июне 1815 года Наполеон бежал с острова Эльба и снова занял французский трон, но спустя всего 100 дней правления французы были разбиты в битве у Ватерлоо. Наполеон был сослан на остров Святой Елены.Подводя итоги Отечественной войны 1812 года, следует отметить, что влияние, оказанное ей на передовых людей русского общества, было безграничным. По мотивам этой войны великими писателями и поэтами было написано множество великих произведений. Послевоенное устройство мира было недолгим, хотя Венский Конгресс дал Европе несколько лет мирной жизни. Россия выступила в роли оккупированной Европы, однако историческое значение Отечественной войны западными историками принято занижать.
