Объяснение:
Македонія стала чекати приводу, аби втрутитися в грецькі справи. І він знайшовся: у Греції спалахнула війна. Об’єднання полісів на чолі з Фівами звинувачувало місто Фокіду в пограбуванні Дельфійського храму. Філіпп II втрутився у війну й покарав фокідян. Це уславило його як захисника грецьких святинь.
У цей час в Афінах з’явилися політики, які вважали, що об’єднати Грецію зможе саме Македонія. Філіппові II пропонували організувати спільний похід проти Персії, а також прийти до Греції та об’єднати грецькі поліси. Проти такого плану різко виступив відомий красномовець Демосфен, який чудово розумів, що прихід царя Македонії в Грецію означатиме втрату незалежності та відмову від демократії. Його викривальні промови проти Філіппа II назвали філіппіками.
Демосфену вдалося організувати союз Афін, Коринфа й Мегар, Аргоса проти Філіппа II. Спарта відмовилася брати участь у війні.
Біля міста Херонея 1 вересня 338 р. до н. е. відбулася битва, у якій греків було розбито. В Афінах почалася паніка. Але на місто цар Македонії не пішов. Йому була потрібна покірна, а не розгромлена Греція. Філіпп II відпустив полонених і запропонував мир. За це його було навіть проголошено почесним громадянином Афін.
Після цього в Коринфі було скликано представників усіх полісів і створено Загальногрецький союз. Македонського царя оголосили гегемоном союзу. Філіпп II ставав головнокомандувачем, у його розпорядження греки віддавали флот і сухопутну армію. Філіппу II доручили бути організатором спільного походу на Персію.
Проте Філіппу II не судилося здійснити цей похід. Його було підступно вбито. Армія проголосила царем сина Філіппа II - двадцятирічного Александра III (336-323 pp. до н. е.), у якому вбачала нового лідера походу на Персію.
Объяснение:
Па́вел Леоо́нтьевич Полубо́ток ( Прижизненно написание - Павелъ Леонтіевичъ Полуботокъ [2] или Полуботковъ [3] ; укр. Павло Полуботок ; ок .1660 , хутор Полуботовка , Киевское воеводство , Речь Посполитая -29 декабря 1724 , Петропавловская крепость , Российская империя )- военный и политический деятель Войска Запорожского , черниговский полковник , помещик " один из первых богачей в Малороссии" [4] по смерти Ивана Скоропадского наказной гетман (исполняющий обязанности обязанности гетмана Войска Запорожского ) ( 1722-1724) , не признанный официально на казацком сейме . Ставленник и деятельный участник дворцовых интриг А.Д. Меншикова , главный политический оппонент С.Л Вельяминова , возглавлявшего Малороссийскую коллегию . В 1723 году в ходе расследования . А. И . Румянцева Полуботок по обвинению в интригах и в составлении "ложных челобитных" [4] был заточён Петром Великим вместе с " поддельными товарищами " в Петропавловскую крепость , где и скончался .
