Велика хартія, мабуть, був найважливішим раннім документом, який справив вплив на історичний процес, який призвів до верховенства конституційного права й сьогодні в англомовному світі.
У 1215 році, після того як король Іоанн порушив низку стародавніх законів та звичаїв, якими керувала Англія, його піддані змусили його підписати Хартію, в якій перелічено те, що згодом вважалося правами людини. Документ являв собою низку письмових обіцянок короля його підданим. У Хартії були зазначені основні права для різних верств населення:
• право церкви бути вільною від втручання уряду
• права всіх вільних громадян володіти та успадковувати майно та бути захищеними від надмірних податків
• право вдів, які володіли майном, мати право на вибір: вступати в повторний шлюб чи ні
• встановлював принципи належної процедури судової гілки та рівності перед законом
• забороняв хабарництво та службові проступки.
Велика Хартія і досі є важливим символом свободи, яку часто цитують політики, і її сильно шанують британські та американські юридичні спільноти. Вона розглядається як один із найважливіших правових документів у розвитку сучасної демократії, Хартія стала вирішальним переломним етапом у боротьбі за встановлення свободи.
Відповідь:
Передумови розпочалися на території Китаю. Однак, без оголошення війни, Велика Британія розпочала військові дії.
Пояснення:
Опіумні війни – це два збройні конфлікти в Китаї в середині 19 століття між силами західних країн і династією Цін, яка керували Китаєм з 1644 по 1911/12. Перша опіумна війна (1839–42) велася між Китаєм та Британією, а друга війна (1856–60) велася Великобританію та Францію проти Китаю. У кожному випадку іноземні держави перемагали та здобували комерційні привілеї та юридичні та територіальні поступки від Китаю. Конфлікти поклали початок ері нерівних договорів та інших набігів на суверенітет династії Цін, які до послабити і в кінцевому рахунку скинути династію на користь республіканського устрою Китаю на початку 20 століття.
Велика Британія виграла першу опіумну війну. Торгівля опіумом продовжувалась, і Китай повинен був відшкодувати Великобританії втрати, віддати Гонконг британцям та збільшити кількість договірних портів, де англійці могли торгувати та проживати. Великобританія та Франція виграли другу опіумну війну. Висновок: легалізація торгівлі опіумом та забезпечення відкриття більшої кількості портів в Китаї, закордонні подорожі на китайській території, проживання західних посланців у Пекіні та свободу пересування для християнських місіонерів. Китай також надав Великобританії південну частину півострова Коулун, прилеглу до Гонконгу.
