Відповідь:Кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії теоретичної та прикладної геофізики Інституту геології Київського національного Університету ім. Тараса Шевченка Ксенія Бондар зазначила, що під час розвідки в Іллінській церкві застосували один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів – метод високочастотних електромагнітних зондувань, або ж георадарний метод. За до чотирьох георадарів з різною робочою частотою і, відповідно, різної роздільної здатності та глибинності, обстежили простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 м.
"За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкви. Її геометрія та розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту, схожому на склеп", - розповіла Бондар.
За її словами, ще 1970 року саме цю центральну частину церкви досліджував відомий український археолог Роман Юра. У своєму щоденнику він відмітив зміщення фундаментної плити однієї з колон на північ. Проте його експедиції не вистачило буквально метра, аби дійти до об’єкта, оскільки на той час не було можливості дослідити підземний простір до такої глибини, не руйнуючи його.
Бондар також поінформувала, що раніше їхня пошукова група знайшла в державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Заболотного копію метрики Іллінської церкви, складену 1885 року вчителем Медведівської церковно-приходської школи О. Татаровим (її оригінали перебувають у Санкт-Петербурзі). У метриці записано, що праворуч церкви біля середньої колони, ближче до заходу, є склеп Зиновія Богдана Хмельницького та його сина Тимоша, закиданий будівельним сміттям під час перебудови церкви. Цей документ, вважають науковці, підтверджує офіційну версію поховання, яку в своїх книгах описав один із найкращих біографів Хмельницького Іван Крип’якевич.
Пояснення:
Суть в том, что греческая колонизация не принесла проблем и разорений в отличии от финикийской.
Финикия была древней цивилизацией в Ханаане, которая охватывала большую часть западной, прибрежной части плодородного полумесяца. Несколько крупных финикийских городов были построены на побережье Средиземного моря. Финикийская колонизация вообще характеризуется торговым характером. Финикийцы путешествовали, основывали опорные пункты, с которых они вели торговлю и обеспечивали безопасность. У греков была немного другая колонизация, они создавали города для жизни, а не торговли.
И финикийская колонизация, и греческая имели огромный масштаб, потому что охватывали Средиземноморье и Причерноморье. Греческая колонизация великая, потому что продолжалась 300 лет и была фундаментальной, ведь они строили города-полисы, куда переселялись богачи, не желающие больше платить налоги. Финикийцы не были заинтересованы в строительстве новых городов, распространении своего стиля жизни и формы правления. Они не строили основательные города, их интересовала только торговля. И в отличии от Греции у Финикии была единственная крупная колония – это Карфаген, который существовал потом сам по себе как могущественный город-государство.
Так что финикийскую колонизацию не называют великой, потому что она была не столь масштабной, они не распространяли свою культуру как греки и не расширяли свой мир.
