Особое изображение фантастики в юмористическом плане дано Гоголем в «Пропавшей грамоте» . В этой повести автор ярко воссоздает живые черты быта и реальности в фантастическом отображении. Переход от изображения быта к фантастике заключает в себе обыденную, прозаическую мотивировку, да и само изображение «необыкновенного» так же насыщенно бытовыми деталями.
«Герой повести- человек смелый, казацкого размаха- попадая в ад в поисках пропавшей грамоты, видит сборище чудовищных, уродливых существ. «Ведьм такая гибель, как случается иногда на Рождество выпадает снегу; разряженный, размазанный, словно панночки на ярмарке. И все, сколько бы ни было их там, как хмельные, отплясывали какого- то чертовского гопака. Пыль подняли боже упаси какую! ..На деда, не смотря на страх весь, смех напал, когда увидел, как черти с собачьими мордами, на немецких ножках, вертя хвостами, увивались около ведьм, будто парни около красных девушек; а музыканты тузили себя в щеки кулаками, словно в бубны, и свистали носами, как в валторны» . И здесь юмор тесно связан с «обытовлением» фантастики»
за часів правління Перікла, що називають «золотою добою» Афін, визначити причини поразки Афін у Пелопоннеській війні й наслідки перемоги Спарти для подальшого розвитку суспільного ладу Афін.
Очікувані результати.
Після цього уроку учні зможуть:
називати час правління Перікла в Афінах, Пелопоннеської війни; характерні риси тиранічного й демократичного правлінь, політичного устрою Афін доби Перикла;
застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «демос», «демократія», «тиранія», «громадянин»;
визначати наслідки Пелопоннеської війни;
висловлювати власне судження про демократію в Афінах, її сильні та слабкі сторони.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Робота з датами.
1) Коли розпочалися греко-перські війни? Скільки років тому це відбулося?
2) Коли відбулася Марафонська битва?
3) Скільки років минуло від Марафонської битви до битви при Фермопілах?
4) Коли був створений Афінський морський союз?
5) Скільки років минуло від Саламінської битви до укладення Каллієвого миру?
6) У якому столітті був укладений Калліїв мир?
Фронтальне опитування.
1) Назвіть причини греко-перських війн.
2) Завдяки чому греки здобули перемогу?
3) На яких умовах був укладений Калліїв мир?
Підсумком фронтального опитування має стати висновок: перемога в греко-перських війнах сприяла економічному, політичному, культурному розквіту Греції і, насамперед, Афін.
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Політичний устрій.
Робота з підручником.
Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на запитання.
1) Який період називають «золотою добою» Афінської держави?
2) Чим обумовлена така назва?
3) Які зміни в політичному устрої Афін відбулися за Перікла?
У своїх відповідях учні повинні відзначити, що за часів правління Перікла остаточно сформувався демократичний устрій Афін. Усявлада в державі належала демосу — народу. Верховним органом влади були народні збори, у яких брали участь усі афінські громадяни, яким виповнилося 20 років. Таким чином, афіняни не делегували своїх громадянських прав, а здійснювали реальне народоуправління за до народних зборів. Повноправними громадянами вважалися чоловіки, мати і батько яких було афінянами.
Народні збори вирішували найважливіші державні питання: оголошували війну й укладали мир, обирали вищих посадовців, приймали нові закони.
Іще одним важливим державним органом була «Рада п’ятисот», яка попередньо розглядала справи, що мали обговорюватися народними зборами, управляла фінансами, наглядала за флотом, упорядкуванням міста, карбуванням монет.
Важливу роль в Афінах відігравав суд присяжних, який обирався за до жеребкування. На розгляд суду передавалися всі судові справи.
Учитель привертає увагу учнів до того, що навіть в епоху Перікла, коли афінська демократія досягла свого розквіту, далеко не всі жителі Афін брали участь у роботі народних зборів. Жінки, раби, іноземці не мали права голосу
