Nirronua
14.10.2022 18:56

Охарактеризуйте Алашскую автономию по следующим характерным признакам​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Даріна11111111
03.02.2020 02:22

основою європейського середньовічного суспільства був феодалізм, на якому базувалась система сюзеренно-васальних відносин.

феодалізм. феодальний лад прийшов на зміну рабовласницькому і панував у західній європі з v до хv ст. в основі феодалізму як суспільно-історичної формації лежить власність феодала на землю і залежність від нього селян. назва «феодалізм» походить від слова феод – земельний маєток із залежними селянами, який васал отримував від сеньйора за вірну службу. спочатку феод був умовним володінням, а згодом став приватним та передавався у спадок, від батька до сина.

теорія трьох станів. процес поділу суспільства на відокремлені один від одного стани розпочався ще за часів римської імперії, але остаточно формування трьох станів відбулось саме в період середньовіччя і вже на початку хі ст. сформувалась нова структура суспільства, яка якісно відрізнялась від римської. тоді ж і виникає теорія трьох станів, авторами якої були герард камбрезійський та адальберон лаонський. до першого стану вони віднесли «тих, що моляться» (oratores) – священики та ченці; до другого – «тих, що воюють» (bellatores), тобто рицарів; третій стан – «ті що працюють» (laboratories) -   селяни. ці три стани взаємовпов’язані та не можуть існувати один без одного, духовенство молиться за спасіння душ, рицарі обороняють населення, а селяни їх годують. незважаючи на це, кожен стан вів свій спосіб життя, дотримувався своїх звичаїв.

духовенство. у середньовіччі люди були глибоко віруючими, церква відігравала ключову роль у середньовічному суспільстві. люди у середньовіччі прагнули спасти свої душі, саме тому, роль духовенства була дуже важливою. християнське духовенство поділялось на біле та чорне. до білого духовенства належали єпископи та священики, які обслуговували релігійні потреби мирян: правили месу, здійснювали церковні таїнства. ядром повсякденного релігійного життя була парафія, яка об’єднувала жителів кількох сіл чи кварталів, на чолі парафії стояв парох – місцевий священик. у свою чергу парафія підпорядковувалась єпархії, на чолі з єпископом, а єпархії об’єднувались в архієпископство. на підтримку життєдіяльності церкви віряни сплачували десятину – десяту частину від своїх прибутків.

до чорного духовенства належади ченці, а бо монахи, які дотримувалсиь суворих умов життя, жили усамітнено, а згодом почали утворювати монастирі, що в перекладі з грецької означає – «відлюдне житло». монастир був також і господарським комплексом, монахи самі себе повністю зебезпечували їжею та всім необхідним. крім того, сааме монастирі були середньовічними осередками освіти та науки. на рубежі vi – vii ст.. при монастирях виникають скрипторії – спеціальні майстерні для переписування, створення та оформлення книг. виникали монастирські бібліотеки та відкривались школи.

світські феодали. важливу роль в середньовічному суспільстві займали світські феодали, тобто «ті що воюють», тобто світські феодали. в середовищі феодалів сформувалась система васалітету – ієрархічна феодальна драбина. на її вершині був король – найбагатший власник землі. саме він вважався верховним сеньйором, або сюзереном усіх феодалів. нижче розміщувалися найбільші світські феодали – герцоги, маркізи, графи, яких наділяв землею сам король. тому вони були залежними від короля та підпорядковувалися йому. відповідно вже їхні васали, що називалися баронами, посідали ще нижчу сходинку феодальної драбини. нижче розташовувалися рицарі. потрібно зазначити, що в кожній країні система васалітету мала свої особливості, наприклад в франції дотримувалися принципу: «васал мого васала – не мій васал». натомість в ії, всі підпорядковувалися безпосередньо королю.

0,0(0 оценок)
Ответ:
123lego123den
22.11.2020 04:03
Змінювалися міста, які ставали центрами культури. поліпшувався благоустрій міст. відбулися значні зміни у забудові населених пунктів. у просторих міських будинках, на освітлених вулицях вирувало нове життя . у центрі міст ставили будинки для державних установ, храмів тощо. вулиці вимощували бруківкою, цеглою, освітлювали газовими ліхтарями. у 80-х роках xix ст. у деяких великих містах з’явилися водопроводи (києві, одесі, харкові). на кінець xix ст. майже всі великі міста мали телефонний зв’язок. основним видом міського транспорту стала конка (транспорт з кінною тягою). у 1892 р. у києві почав діяти перший у росії електричний трамвай. усі ці нововведення позитивно впливали на побут міського населення, поліпшували культуру міст. невід’ємною частиною великих міст стали фабрично-заводські околиці з вузькими забрудненими вулицями, майже не освітлюваними вночі, забудовані промисловими підприємствами, , робітничими халупами і бараками. але і тут де-не-де з’являлися нові будівлі — на робітничих окраїнах будували чайні, магазини, корчми тощо. утім село ще довго жило в занепаді і нужді. багато селян покидали села і йшли в місто, де наймалися на роботу. промислові робітники вносили багато нового у традиційний селянський побут народних мас україни. з’явилися нові звичаї робітничої родини. відбувалися деякі зміни і в побуті села. все частіше у заможних селян з’являлися житлові кам’яні будівлі під залізним дахом, на село проникав одяг міського покрою, гумове взуття, швейна машина тощо. у побуті селян дедалі більше було фабричних товарів, змінювався одяг, сімейні відносини. українські народні традиції збереглися у будівництві жител робітничих селищ. поширеною була мазанка — це фактично варіант селянської хати, що мала сіни і кімнату. піч. стіл, підлога і три вікна були традиційними.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота