Проверь правильность данной информации: №

п\п Информация Верно Не верно

1 Поводом к началу национально-освободительного восстания 1916г.послужил указ

Царя от 25 июня 1916г

2 А.Бокейханов был автором статьи «Снова война» в газете «Казах»

3 Руководителем восстания в Верненском уезде был А.Жанбосынов

4 Одной из причин восстания 1916 г. было увеличение налогов в 3-4 раза

5 Восстание 1916 г.в Тургайской и Семиреченской области добилось своих целей​

В годы консульства заслуги Наполеона весьма значительны. Казна Франции была пуста, спонсируемые антифранцузской коалицией во главе с Англией, спонсировали всячески поддерживали роялистов, пытавшихся свергнуть Республику и восстановить монархию. Наполеону пришлось пойти на жесткие меры по ограничениям для прессы, ужесточения тайной полиции и даже пойти на физическое уничтожение своих политических противников. Пусть и так ценой Наполеону удалось снова объединить Францию, разбить врагов на полях боев и наполнить пустую казну. Важным моментом является утверждение гражданского кодекса, автором которого он и являлся. Документ отрегулировал все разрозненные юридические нормы, основываясь на достижениях Французской революции. По сей день Франция живет по этому кодексу с некоторыми изменениями, как и большая часть развитого мира. Императором Наполеон стал не в результате узурпации власти, а по итогам народного плебесцита. В первые годы Империи Наполеон одержал свои самые знаменитые победы над объединенной коалицией, вершиной которой стала победа над Русско-прусской армией под Аустерлиц, за котором последовал распад 3-й коалиции. 
Но коалиции продолжили собираться вновь и вновь, Британская империя поставляла оружие и деньги Австрии, Пруссии и России, фактически воюя чужими руками. Ошибка Наполеона была в том, что он пытался побежденным врагам навязать условия, по которым они должны были обеспечить блокаду портов от британских товаров. На это никто не пошел, Наполеон так и не смог заключить прочный мир и одолеть Англию экономически. В конце концов, путем невероятных жертв русских и численным превосходством противников его одолели. Без единого выстрела Наполеон в 1815 году вернулся, но в жестоком бою под Ватерлоо можно сказать, что удача ему изменила. Все решило вовремя подошедшее подкрепление Велингтону, а его собственное не подоспело. Тем не менее, Наполеон оказался одним из самых великих правителей за всю историю человечества.  Культурный и политический пласт, оставленный после него бесконечен. 

на початку ХХ ст. у західноукраїнських землях важкої промисловості майже не існувало. Машинобудування було розвинено слабко. У Закарпатті діяли металургійні заводи, де виплавляли чавун. На цих підприємствах використовувалася застаріла техніка. Протягом 1905–1906 pp. виникло понад 50 акціонерних компаній з видобутку нафти, найбільшими з яких були «Галицьке-Карпатське товариство», компанія «Східниця», компанія «Галичина». Прискорився процес концентрації підприємств у нафтовій промисловості. Найбільші 15 підприємств виробляли 75 % нафти, що видобувалася в Галичині. Значним був вплив іноземного капіталу. Так, найбільший хімічний завод у Сваляві, збудований у 1910–1911 pp., належав будапештській компанії «Сольва», акціонерами якої, окрім австрійських, були англійські, французькі та американські підприємці. Створивши банки, акціонерні товариства, концерни та інші монополістичні об’єднання, іноземні підприємці оволоділи основними галузями промисловості Західної України. Будівництво залізниць велося переважно зі стратегічних міркувань. Протягом 1870–1910 pp. залізнична мережа в усій Галичині зросла на 1 430 км. У 1910 p. вона становила 4 120 км. Незважаючи на це, західноукраїнські землі були гірше забезпечені залізницями, ніж розвинені країни Європи, а також західні провінції Австро-Угорщини. Економічна відсталість західноукраїнських земель позначалася на соціальній структурі населення. Наприкінці XIX — на початку XX ст. зросло міське населення Західної України. Так, кількість мешканців 19 галицьких міст протягом 1880—1910 pp. збільшилася на 62,8 %. Попри зростання населення міст, західно-українські землі були відсталими провінціями Австро-Угорської імперії. У промисловості Галичини на початку XX ст. було зайнято лише 9 % населення, а в сільському господарстві — 77 %. На Буковині в 1900 p. сільським господарством було зайнято 75 % населення. У Закарпатській Україні в промисловості працювало не більш ніж 5 % населення. Головну частину продукції давали галузі, що займалися видобуванням і первинною переробкою місцевої сировини, — лісова, лісопильна і нафтоозокеритна. Незважаючи на значні зрушення наприкінці XIX — на початку XX ст., становлення фабрично-заводської промисловості на західноукраїнських землях ще не завершилось http://bazazavr.com/uk/ekonomichne_stanovishhe_ukrajinskikh_zemel_u_skladi_avstro_ugorskoji_imperiji_konspekti_urokiv_istorija_ukrajini_10_klas/2018-11-02-14