ОЧЕНЬ Прочитайте твердження 1–7. Позначте, які явища характеризують до індустріальні часи (ІЧ), а
які — період індустріальної революції (ІР).
1. Пару, яку в середині XIX ст. широко використовували в індустрії та транспорті, витісняють
електрика й двигуни внутрішнього згоряння.
2. Вищий коефіцієнт корисної дії електричних і дизельних двигунів сприяв підвищенню
ефективності промислового виробництва.
3. У виробництві й побуті мільйонів людей з’явилися водогін, парове опалення, каналізація,
електричне освітлення, газопостачання, телефон, автомобіль, різні електроприлади.
4. Відбулося масштабне будівництво залізниць і парового флоту; зводилися великі споруди —
мости, тунелі.
5. Посилилися міграція та еміграція; завдяки поліпшенню матеріальних умов, удосконаленню
транспорту, імпорту продовольства, досягненням у медицині зросла народжуваність і збільшилася
тривалість життя.
6. У містах з’явилися широкі проспекти, якими їздили автомобілі; електротранспорт та
електричне освітлення; багатоповерхові будинки з усіма вигодами.
7. Активізувалася зовнішня торгівля, завдяки чому істотно зросли прибутки підприємців.

Архитектура.В архитектуре окончательно изжил себя классицизм. Новые типы зданий промышленных предприятий и государственных учреждений, вокзалов, магазинов, рынков, больниц, банков, мостов, театров, выставочных залов требовали новых архитектурных решений. Зодчие стали искать их в используя мотивы и закономерности архитектурных стилей готики, ренессанса, барокко и пр. Это привело к господству эклектики (от греческого слова «эклегейн» — выбирать, избирать). Так, М. Месмахер создает здание Архива Государственного совета в Петербурге в духе архитектуры эпохи Возрождения. Мотивы эпохи Возрождения использует также и А. И. Кракау в здании Балтийского вокзала и особняке барона Штиглица на Английской набережной Невы.Распространенным становится «неорусский» (или «псевдорусский») стиль. В моду входят шатровые завершения, башенки, узорчатые декоры, фигурные наличники, по меткому замечанию современника, — «мраморные полотенца и кирпичная вышивка». В этом стиле были построены знаменитые московские здания — Исторического музея (А. А. Семенов и В. О. Шервуд), Городской думы (Д. Н. Чичагов), Верхних торговых рядов (А. Н. Померанцев).Особая страница в русской архитектуре второй половины XIX в. — это доходные многоэтажные и многоквартирные дома, из которых заказчик стремился извлечь максимальную прибыль, затрачивая на их сооружение минимальные средства. Сооружение таких домов не требовало и значительных творческих усилий. Они стали прологом к появлению типовой архитектуры XX в.

Различия: 

1.) В Европе процесс феодализации проходил быстро, а на Руси медленно.

2.) Есть конкретная феодальная лестница, вассальное подчинение, а на Руси нет определенной структуры, просто подчинение 

3.) На Западе королевский домен, в России – княжеская вотчина.

4.) Дворяне больше зависели от царя, были более бесправны перед царём по сравнению  с дворянами Западной Европы.

Сходства:

1.)  Правящий класс как в России, так и в Западной Европе.

2.) Кроме этого, земля была основной ценностью, крестьяне были вынуждены платить ренту своему феодалу.