Метою культурної революції було формування у свідомості мас певних стереотипів, які б зробили поведінку широких верств населення прогнозованою та контрольованою з боку органів радянської влади. В останні роки непу утверджувалися погляди на культуру як на один із напрямків соціалістичного будівництва — поряд з індустріалізацією та колективізацією сільського господарства. У сфері культури не вистачало інтелігенції, радянське керівництво залежало від так званих «буржуазних спеціалістів». Тому постало завдання створити власну інтелігенцію або змусити «буржуазних спеціалістів» робити те, що потрібне радянській владі. Незгодних чекали репресії.
Попри все, 1920-ті рр. були періодом небаченого розвитку, надій і сподівань в українській культурі. Недарма ті часи називають періодом відродження культури. Україномовна освіта та її підтримка з боку держави мали велике значення для розвитку національної культури. Однак головним поштовхом до відродження була революція, яка сповнила культурну діяльність відчуттям новизни, свідомістю звільнення від старого світу та його обмежень.
Эпидемия чумы. Что делать?
Как же эта зараза передавалась? В Средние века считалось, что передача происходит путём прикосновения к вещам больного или непосредственно к нему. Отсюда и тяга к сожжению вещей покойного. Но эта мера никоим образом не решала проблему. Кремация трупов в христианской традиции была строго запрещена. Распознать переносчика было ещё сложнее: проблемы доставлял тогдашний европейский менталитет и небылицы, о которыми полнилась народная молва. Во всём были виноваты евреи, которые заливали яд в колодцы, или движение небесных тел, а также божий гнев. Укусам крыс и блох никто значения не придавал.
А что же могла тогдашняя медицина? К сожалению, ничего хорошего. Местные эскулапы вскрывали бубоны, пускали кровь, принося урон не только больному, но и себе. Риск заражения возрастал многократно. Пластыри из внутренностей птиц и опиумные компрессы (да, такие методы считались действенными) негативно сказывались на лёгких больного. Инфекция распространялась молниеносно в местах, где скапливался народ от чумы.
