Ян Гус не тільки чеський релегійний мислитель, теолог, філософ та реформатор, а й щей національний герой Чехії. Своєю творчісттю він майже на сто років випередив своїх наступників.
Він був популярним тому що його висловлювання були близьки до простого народу, які підтримували думку Яна, що церква не має права брати спплату за таїнства та продавати посати. Гусак закликав повернутися до джерел християнської віри.
6 липня 1415 року Яна Гуса засудили до смертної кари через спалення живцем на багатті. І навіть будучи прив’язаним до стовпа, посеред вогню, реформатор не втратив віри і продовжував вимовляти гімни і молитви в ім’я Бога.
Без сумніву Ян Гусак був сміливою людиною тому що, мав сміливість протистояти церкви з її устріїм і неминуюча страта його не лякала. Як говорять легенди , що під час страти Гус сказав: «Я лише гусак, а за мною прийде орел» Через деякий час його реформаторську справу продовжив Мартін Лютер
Объяснение:
ответ:Рубіж XIX і XX ст. характеризується в Україні завершенням промислового перевороту і переходом до індустріалізації, суть якої полягала в розбудові великої машинної індустрії, якісній зміні структури господарства (промисловість мала переважати над сільським господарством, а важка промисловість над легкою). Ці широкомасштабні суттєві зміни відбувалися в надзвичайно складних умовах, адже Російська імперія, як і більшість країн світу, у 1900-1903 pp. пережила економічну кризу. 1904-1908 pp. позначені депресією, і лише в 1909-1913 pp. почалося промислове піднесення. Українська промисловість формувалася як частина загальноімперського економічного комплексу. Проте через певні обставини (вигідне географічне розташування, природні багатства, дешева, але кваліфікована робоча сила то-що) вона мала свої особливості, які суттєво вплинули на структуру та розвиток промислового потенціалу краю. Своєрідним каталізатором реалізації потенційних можливостей регіону стала економічна криза, яка, загостривши конкуренцію та посиливши поляризацію підприємств, змусила буржуазію максимально сконцентрувати і об´єднати сили. Україна за рівнем Концентрації промислового виробництва в основних галузях не тільки домінувала в Російській імперії, а й посідала одне з перших місць у світі
Економічний розвиток України на початку ХХ ст. мав ряд особливостей.
По-перше, у цей період особливо інтенсивно відбувалася концентрація
капіталу і виробництва. Ще наприкінці ХІХ ст. за ступенем концентрації
промислового виробництва Україна вийшла на перше місце в імперії. В
Україні формувалися численні, переважно великі акціонерні товариства,
яким на початку ХХ ст. належала вся металургійна і гірничо-хімічна
промисловість. Вони розпоряджалися і більшою частиною всіх капіталів.
На початку ХХ ст. в Україні вже не залишилося жодного металургійного
заводу, який би не виробляв менше ніж 1 млн. пудів чавуну. А продукція
тільки п'яти найбільших заводів-гигантів півдня України складала понад
25% виробництва чавуну всієї імперії. Значну частину вуглевидобутку
Донбасу також забезпечували великі шахти, на кожній з яких видобувалося
не менше 10 млн. пудів вугілля щорічно.
По-друге, в промисловості України розпочалося формування монополістичних
об'єднань. Найпоширенішою формою монополій у початковий період їх
існування стали синдикати (угоди самостійних виробників – власників
підприємств про спільний продаж продукції через утворюваний ними
об'єднаний орган по збуту). У 1902 р. було створено металургійний
синдикат, котрий дістав скорочену назву «Продамет» (товариство для
продажу виробів російських металургійних заводів). Основою синдикату
були заводи України. Підприємства, що входили до «Продамету», являли
собою великі комбінати, які об'єднували металургійні заводи з повним
циклом виробництва, кам'яновугільні і залізорудні шахти. На їхню частку
припадало більше половини усього виробництва різних видів чорних металів
в країні.
Объяснение:
