12(24) червня 1812 р. Наполеон напав на Росію. Його армія, що налічувала 640 тис. чол. і 1372 гармати, спрямувала свій головний удар на Москву. Їй протистояла російська армія чисельністю 597 тис. чол. Але вона була розділена на три частини: 1-а, яку очолював генерал Барклай-де-Толлі, захищала шлях на Петербург, ІІ-а, яку очолював генерал Багратіон, захищала шлях на Москву, ІІІ-я, яку очолював генерал Тормасов, захищала шлях на Київ. Російське командування обрало стратегічний план, який передбачав поступове виснаження ворога дрібними сутичками і розтягування його комунікацій, не вступаючи у вирішальний бій.
У своїх планах Наполеон значне місце приділяв Україні, яку він планував перетворити в осередок антиросійського руху. Правобережжя він обіцяв повернути польському королю, Галичину та Волинь – передати австрійському імператорові, Крим і Північне Причорномор’я – турецькому султану. Решта території мала ділитися на військово-адміністративні колоніальні області (наполеоніди) і стати джерелом постачання французької армії продовольством, фуражем, конями, волами і навіть солдатами.
Последствия подписания Петром I указа о единонаследии
1. Перестали существовать различия между поместьями и вотчинами, они превратились в единый вид дворянской земельной собственности.
2. Недвижимое имущество после подписания указа мог получить только один из наследников дворянина, имения не дробились.
3. Наследники дворянина, получившие только движимое имущество, вынуждены были поступать на государственную службу.
4. Разделение движимого и недвижимого имущества между разными наследниками после подписания указа упадку помещичьих хозяйств, так как каждое хозяйство являлось единой системой, которая в случае дробления переставала функционировать.
5. Сбор налогов стал более стабильным, так как крупные поместья обеспечивали регулярные отчисления налогов; если же имение делилось на несколько частей, то владельцы небольших поместий часто беднели и не могли платить налоги.
