«вьетнамизация» войны сначала приносила успех, потому что этому способствовали американцы:
1) они вторглись в лаос и камбоджу и разрушили базу партизан на тропе «хо ши мина»
2) под руководством американских инструкторов была создана боеспособная армия южного вьетнама, на которую была переложена основная нагрузка ведения войны.
но, дело в том, что эта армия могла быть боеспособной только при постоянной военно – технической и финансовой поддержке со стороны сша. а после отставки президента никсона (1974) сша резко сократили свою союзным режимам в индокитае.
чего нельзя было сказать про , китай и дрв, которые продолжали поддерживать коммунистов в лаосе, камбоджи и южном вьетнаме. и уже весной 1975 года коммунисты в этих странах перешли в наступление. в марте 1975 г. южная армия вьетнама была разбита, 30 апреля этого же года коммунисты вступили в сайгон – столицу южного вьетнама и переименовали его в хошимин, в честь скончавшегося в 1969 году президента дрв.
4 червня 1775 р., за наказом імператриці Катерини ІІ Запорізька Січ була зайнята російськими військами. На другий день, за розпорядженням царського генерала Текелі з січових сховищ забрали і вивезли боєприпаси, козацькі клейноди, матеріальні цінності й архів запорізької військової канцелярії. Кошового отамана Петра Калнишевського, військового писаря Івана Глобу і військового суддю Павла Головатого було арештовано в наметі Текелі і закуто в кайдани. 10 червня 1776 р. згідно з указом Катерини ІІ за № 1419 останній кошовий П.Калнишевський під охороною 7 конвоїрів був відправлений на довічне заслання у Соловецький монастир «за віроломне буйство та розорення російських підданих».
Объяснение:
