Какое из названных сословий считалось самым знатным в Дигорском обществе?

Причины + завещание петра i (указ о престолонаследии 1722, согласно которому монарх назначает своего преемника) + усиление позиций дворянства (1714 - указ о слияние положения вотчины и поместья) монархи: екатерина i 1725-1727гг. + создание верховного тайного совета -1726 + отказ от широкой преобразующей деятельности + уменьшение податей и повинностей + магистратов ивана антоновича 1740 -1741гг. + 1740г. - регентство бирона; + ноябрь 1740г. - переворот – свержение бирона – регентство анны леопольдовны; петра iii 1761 - 1762гг + указ об уничтожении тайной канцелярии + запрет покупать промышленникам крепостных к мануфактурам + принцип веротерпимости + проект о секуляризации + манифест о вольности дворянству елизавета петровна 1741-1761гг. + 1756-1763гг. - участие в семилетней войне против пруссии + 1758г. -сражение у цорндорфе + 1759г. - сражения: у деревни пальциг при кунерсдорфе (полный разгром армии фридрихаii ) + 1760г. - взятие берлина + смерть елизаветы- петр iii аннулирует результаты семилетней войны- 1761г. перемирие с пруссией-1763г. - мир. елизавета петровна 1741-1761гг. + 1741г. - прощены недоимки за прошлые года; снижение податей; рост косвенных налогов; + 1754г. - внутренние таможни; + 25.01.1755г. – мгу (ломоносов) + 1756г. - новый высший орган власти + 1756г. - отмена смертной казни + 1757г. – академия художеств + расширение дворянских привилегий (сокращен срок службы, дворянские заемные банки, монополия на винокурение, межевание земель) + 1760г. указ – ссылать в сибирь за «дерзновенные поступки крепостных (считать за рекрутов)

Війни Османської імперії з Габсбургами, які правили Австрією та Іспанією, зумовили її зближення з європейськими суперниками Відня й Мадрида. Першою у цьому списку стояла Франція. Укладений в 1535 р. франко-турецький договір був широко відомий під назвою "першої капітуляції". Французьким купцям та іншим підданим корони надавалося право безперешкодного в'їзду в магометанські землі, провадження своїх торговельних справ та відправлення християнського богослужіння. Треба сказати, ці привілеї були надані в односторонньому порядку. Капітуляція 1535 р. вводила пільговий режим для французької торгівлі в Туреччині, встановлювала непідсудність французьких купців турецькому суду за здійснені злочини, забезпечувала недоторканність особи купця та його майна. Англія дістала у 1580 р. такі ж пільги, як і Франція. З того часу і аж до Першої світової війни Османська імперія перебувала у сфері англо-французьких впливів, зокрема це знайшло свій вияв у Кримській війні 1853-1856 pp., коли Англія і Франція "вступилися" за скривджену Росією Туреччину і висадили свій десант у Криму. І, навпаки, бапканські народи, які боролися за свою незалежність від Істамбула, звикли орієнтуватися на православну Москву (Петербург) та дещо менше – на Відень і Берлін.