ІІ варіант
Виберіть правильний варіант відповіді.
1) У якому з скіфських курганів знайдена пектораль?
а) Солоха; б) Гайманова Могила;
в) Товста Могила; г) Чортомлицькому.
2) Перші осередки цивілізації в Давній Індії виникли в долині річки:
а) Інд; б) Ґанґ;
в) Хуанхе; г)Янцзи.
3) Халдейське царство досягло розквіту за часів правління:
а) Набопаласара; б) Навуходоносора II;
в) Ашоки; г) Дарія І.
4) Замкнені групи людей різного соціального стану, приналежність до яких визначалася народженням, називалися в Індії:
а) варни; б) ранги;
в) касти; г) номи.
5) Замкнені групи представників однієї професії, які жили в одному районі, називалися в Індії:
а) варни; б) ранги;
в) касти; г) номи.
За описом географічного положення держави назвіть її.
6) Північна і центральна частини східного узбережжя Середземного моря.
7) Одна з найдавніших цивілізацій Близького Сходу, що існувала наприкінці IV — на початку II тис до н. є. в Південному Дворіччі — в області нижньої течії Тигру та Євфрату, на півдні сучасного Іраку.
8) На заході цю державу відділяють від іншого світу Тибетські гори, на півночі — пустеля Гобі, на півдні і сході — Тихий океан. Місцеві жителі назвали свою країну Серединним царством, а також Піднебесною, уважаючи її центром світу.
9) Які реформи провів Дарій І?
10) Схарактеризуйте господарство та суспільний устрій скіфів.
11) Як ви вважаєте, чому вчення Конфуція «про шляхетну людину» надовго стало в Китаї ідеалом взаємин між людьми і в родині, і в державі? (Згадайте основні положення вчення Конфуція і головні проблеми, із якими стикалися держави в Китаї.)
12) Про які події йдеться в уривку: «Вони цінують свободу більше, ніж золото та пурпурові тканини. їх неможливо підкупити, як вавилонських або єгипетських жерців, їх неможливо залякати, оскільки вони завжди зможуть укритися від ворога на безкраїх просторах своєї країни… Ми ледве не загинули в цій країні. Краще нам ніколи не зустрічатися вдруге…». Що можна додати, характеризуючи згаданий у тексті народ та його супротивників?
В Средние века деревни были сосредоточены вокруг замков феодалов, и крестьяне всецело зависели от этих господ. Это происходило потому, что на заре формирования феодализма короли раздаривали своим вассалам земли вместе с людьми, на них проживающими. К тому же внутренние и внешние войны, в состоянии которых постоянно пребывало средневековое общество, разоряли крестьян. Нередко случалось, что сами крестьяне просили феодалов о когда не могли самостоятельно защитить себя от набегов и грабежей своих соседей или чужестранцев. В таких случаях они должны были отдать свои наделы феодалу-защитнику и оказывались в полной зависимости от него. Крестьяне, которые были официально свободны, но не имели прав на владение землей, назывались земельно зависимыми. Во Франции, Англии, Италии и Западной Германии их называли вилланами. Крестьяне лично зависимые были самыми бесправными. В Испании их называли ременсами, во Франции – сервами. А в Англии даже вилланы не имели права покидать своего господина ни при каких обстоятельствах.
Кроме налогов, крестьяне платили своему сеньору за пользование его мельницей, печью, виноградным прессом и прочими при которых не было в хозяйстве крестьян. Чаще всего крестьяне отдавали за это часть своей продукции: зерно, вино, мед и т.д. Чтобы получить свободу (это стало возможным в XII – XIII вв.), крестьяне могли заплатить большой выкуп, но земля по-прежнему оставалась во владении феодала.
Крестьяне жили в маленьких домиках, крытых камышом или соломой. Дым от очага клубился прямо в жилом помещении, стены которого были вечно черные от сажи. Окон или вовсе не было, а если и были, то очень маленькие и без стекол, так как стекло было слишком дорогим для бедного крестьянина. В холодную пору эти отверстия просто затыкали какими-нибудь тряпками. Зимой часто даже свою немногочисленную скотину крестьяне держали у себя в жилище. Темно, тесно, дымно было в домах средневековых крестьян. Зимними вечерами при тусклом свете лучины (свечи стоили дорого) крестьянин что-нибудь мастерил или ремонтировал, его жена шила, ткала, пряла. Еда в доме была скудной и однообразной: лепешки, похлебки, каши, овощи. Хлеба часто не хватало до нового урожая. Чтобы не пользоваться мельницей феодала (ведь за это надо платить), крестьяне просто толкли зерно в долбленной деревянной посудине – получалось нечто вроде муки. А весной снова пахать, сеять, оберегать поля. И молиться, молиться истово, чтобы не случились заморозки на всходы, чтобы не было засухи, пожара или другой беды. Чтобы чума и мор не пришли в деревню, чтобы и в этом году не случилось очередного военного похода, для участия в котором могли забрать сыновей. Бог милостив, хотя на все воля Его святая.
