торговля при Петре I
Внутренняя деятельность Петра с 1700 года
(продолжение)
Меры Петра I для развития народного хозяйства
Заботы о народном хозяйстве в деятельности Петра Великого всегда занимали очень видное место. Признаки таких забот мы замечаем и в XVII в. И предшественники Петра I были озабочены поднятием экономического благосостояния Руси, расшатанного смутой. Но до Петра не было достигнуто никаких результатов в этом отношении. Государственные финансы, бывшие для московского правительства верным показателем народного благосостояния, и до Петра, и в первое время его царствования были в неудовлетворительном положении. Петр нуждался в деньгах и должен был изыскивать новые источники государственных доходов. Забота о пополнении государственной казны постоянным бременем лежала на нем и привела Петра к той мысли, что поднять финансы страны возможно только путем коренных улучшений народного хозяйства. Путь к таким улучшениям Петр I видел в развитии национальной промышленности и торговли. К развитию торговли и промышленности он и направлял всю свою экономическую политику. В этом отношении он отдавал дань идеям своего века, создавшим на Западе известную меркантильно-покровительственную систему. В стремлении Петра создать на Руси торговлю и промышленность и этим указать народу новый источник богатства заключалась новизна экономических мер Петра I. До него в XVII в. только немногие личности (Крижанич, Ордин-Нащокин) мечтали под влиянием западноевропейской жизни об экономических реформах на Руси. Само правительство, издавая Новоторговый устав 1667 г., высказывало мысль о важном значении торговли в государственной жизни. Но сознанная потребность не повела за собой почти никаких практических мер к ее удовлетворению до времени преобразований.
Объяснение:
ответ:Ри́мська міфоло́гія — сукупність уявлень стародавніх римлян, в якій у формі оповідей про діяння богів, духів та героїв відбито їхні пояснення влаштування світу. З міфології римлян походять багато ритуалів і обрядів, які відзначали древні римляни з найдавніших часів до часу, коли християнство повністю замінило корінні релігії Римської імперії. Численні вислови та імена римської міфології використовуються в різноманітних сферах сучасного життя.
Римська міфологія суттєво різниться від грецької. Якщо греки відділяли міфи від своєї сучасності, поміщаючи їх в давнину, невизначений «міфологічний час», то римляни розглядали міфи як конкретну частину власної історії, нерідко з точними датами. Як наслідок міфологічні події розглядалися як реальні, а реальні міфологізувалися, що сприяло прийняттю вірувань інших народів до римської міфології та пізніше обожнення імператорів Римської імперії. Діяльність надприродних сил бачилася такою ж активною тепер, як і в давнину, що відбивалося в віруваннях у численних божеств, віщування і ворожбу.
Объяснение:
