Патріарх Гермоген, також Єрмоге́н (бл. 1530 —- 17 (27) лютого 1612) — другий (фактично третій, враховуючи Ігнатія) Патріарх Московський і всієї Русі (1606—1612, в ув'язненні з 1 травня 1611), громадський діяч епохи Смутного часу.
Святий Російської церкви; дні святкування священномученика Єрмогена: 17 лютого (за Юліанським календарем) — представлення, і 12 травня — прославлення в лику святителя.
Объяснение:
В 1580-х роках був священиком в Казані при гостиннодвірській церкві святителя Миколая Чудотворця.
В 1579 році відбулося явленння чудотворної Казанської ікони Божої Матері. Будучи ще священиком, він, з благословення тодішнього Казанського архієрея Єремії, переносив новоявлену ікону з місця віднайдення до церкви, де служив священиком.
Прийняв чернецтво і з 1582 року був архімандритом Преображенського монастиря в Казані. 13 травня 1589 року хиротонізований на єпископа і став першим Казанським митрополитом. В 1595 році брав участь у відкритті мощей святителя Гурія і склав його перше коротке життя.
Вибраний Патріархом при підтримці Василія Шуйського.
Павло Чистяков — «Патріарх Гермоген в темниці відмовляється підписати грамоту поляків», 1860
Відмовився признати російським царем Владислава Сигізмундовича і благословив обидва ополчення, призвані звільнити Москву від поляків.
Ув'язнений в 1611 році поляками в Чудовому монастирі і помер від голоду.
Канонізований в 1913 році як священномученик.
