Вотчина -спадкове землеволодіння (князівське, боярське, монастирське)
Любецький Снем 1097р гласив: "Пусть кожен тримає вотчину свою"
Умовне землевладіння- форма землеволодіння, за якої князі наділяли «служилих бояр», «дворян» землею із селянами за умови, що вони й надалі служитимуть у війську.
набирає поширення в часи Великого князівства Литовського
(если коротко говорить то эти понятия были в разные времена,и вотчина это территория переходила родственникам по наследству,а условное землевладение это когда князь раздавал землю за какие-то заслуги военным и тд)
