1) Пушкин, вероятно, имел в виду, что Александр I в начале своего правления придерживался либеральных взглядов, имел огромные планы по реформированию страны. Это значило существенное изменение во внутренней политике страны, отмена крепостного права, и множество других важных преобразований в стране. Однако, император так и не решился осуществить свои планы в жизнь. А после Отечественной войны 1812 года и Заграничных походов русской армии вообще стал заядлым консерватором.
2) Члены так называемого "Негласного комитета". Это приближенное к императору общество людей, который собирались и обсуждали планы по реформаторству страны.
3) В основу проекта Сперанского был положен либеральный принцип разделения властей - законодательной, исполнительной и судебной на всех уровнях управления страной - от волости до центра.
Планировалось создать всероссийский выборный представительский орган - Государственную Дума, которая должна была давать заключения по предложенным законопроектам.
Представители всех ветвей власти, согласно проекту, соединялись бы в Государственном Совете, состав которого назначался бы царем.
Извини, четвертое не знаю, а пятое вообще не понятно,что анализировать, вроде и так все написано. Ну, что знала,то написала :)
1652 р., травень - битва під Батогом.
1652 р., серпень - одруження Тимоша Хмельницького з дочкою молдавського господаря Василє Лупу. Укладення українсько-молдавського союзу.
1653 р., серпень-вересень - поразка українських військ під проводом Тимоша Хмельницького під Сучавою.
1653 р., вересень-грудень - облога Жванця на Поділлі.
У чому польський вельможа вбачав найбільшу загрозу для Польщі з боку козацької України? Чому автор намагався переконати своїх співвітчизників у необхідності знищення Української козацької держави?
З трактату польського вельможі 1672 р.: «Там жодної панщини ніколи не буде, бо й тепер її там немає, і так кажуть: “Раз її нам господар наш великий, Хмельницький, батько наш, викоренив, то і до судного дня її не буде, бо він нас із неволі фараонової вивів”. Отак з імені Хмельницького мають ту надію, що ніколи не будуть робити панщини, кажучи, що то був Пророк і тепер, по його смерті, він завжди сідає біля одного столу з Господом Богом від обіду й до вечері. Поборів, подимних й такого роду податків і не згадуй! А якщо й випаде податок, який за гетьманським чи полковницьким універсалом раз на рік, щонайбільше два, то не перевищить цей податок десятка з лишком золотих на рік, хоч би й з найбагатшої особи. А жодного іншого тягаря на люд посполитий ніколи не буває, а надто на козаків, бо кожен є вільним вояком, а податки на тих, хто не ходить на війну... Якщо ж буде збережено Українську державу хоч на невеликій частині українських земель, то навколо неї буде пустеля Аравійська, коли наосліп туди всі люди ринуть згідно з вищезгаданими міркуваннями».
Объяснение:
