Що визначало становище православної церкви після берестейської уні​

Галицько-Волинське князівство занепало під впливом цілої низки факторів. Загострилися відносини із Золотою Ордою, в васальних відносинах до якої князівство продовжувало складатися, в період її об'єднання і подальшого посилення на початку XIV століття, відсутність міцної централізованої княжої влади і надмірно сильні позиції боярської аристократії у політиці ,Збільшилася залежність правителів від боярської аристократії, обірвалася династія Романовичів. У 1340 році, у зв'язку зі смертю останнього повновладного правителя князівства, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році Галичина була поступово захоплена сусідньою Польщею, а Волинь — Литвою. Галицько-Волинське князівство перестало існувати як єдине політичне ціле.

1)Архитектура России в XVII в. расцветала, так как возросли возможности государства. В это время были построены каменные царские палаты в Кремле, а также Теремной дворец (рис. 1). Именно в первой половине XVII в башня (рис. 2) Московского Кремля и другие башни были увенчаны шатрами и главное здание России приобрело современный вид.Еще одним элементом живописи в России XVII в. были фрески – роспись по штукатурке. Примером могут служить фрески в Ярославской церкви Ильи Пророка (рис. 10) иконописца Ф. Зубова. По канонам нужно было изобразить рождение святого в центре, а на заднем плане – остальные детали. Однако иконописец использует рождение Ильи Пророка лишь как повод для того, чтобы изобразить процесс жатвы. То есть иконописца не столько интересует религиозный сюжет, сколько возможность отобразить жизнь.

А на второй вопррс я не знаю извени