leshakonovalov2
05.05.2021 06:24

Прочтите параграфы (старый учебник) 24,25,26; (новый учебник) параграфы 17, 18, потом по плану урока, данную тему законспектируйте в тетрадь. ответьте письменно:

1.Сословие - это...

2.1302 год -

3.Сословная монархия - это ...

4. "Книга Страшного суда - это ...

5. 1215 год - 

6.1265 год -
над

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
ybr643
28.12.2022 17:23

Коли Іван III починав княжити, його князівство було оточене російськими володіннями: землі Великого Новгорода, князів товариських, рязанських, ростовських, ярославських. Великий князь підпорядкував собі всі ці землі або силою, або мирними угодами. Він знищив республіканський вічовий строї в Новгороді, в Пскові посадив свого намісника. В кінці свого князювання він мав лише цих країв і іновірних сусідів: шведів, німців, Литву, татар. Раніше Іван III був лише найсильнішим серед удільних князів. Тепер він перетворився на єдиного государя великоруської народності, повинен був думати про захист цілого народу від зовнішньої небезпеки. Раніше його політика була питомою, тепер вона стала національною.

перетворившись на   «Государя всієї Русі»,  Іван III відкрив новий напрямок і в зовнішніх зносинах Русі. Він скинув з себе останні залишки залежно від ординського хана. Для цього не знадобилося другий Куликовської битви: татарське ярмо закінчилося знаменитим «стоянням на Уфі» в 1480 р Але боротьба з татарами тривала. На території, що ослабіла і розпалася Золотої Орди в XV в. з'явилися нові самостійні держави, найважливішими з яких були Казанське, Астраханське, Кримське і Сибірське ханства. Іван III заявив домагання на південні і західні землі, що увійшли до складу Великого князівства Литовського, і почав військові дії проти Литви. Російсько-литовські війни тривали більше трьох з половиною століть. Тверду наступальну політику проводив Іван Васильович і щодо Лівонського ордену. Воюючи зі своїми західними сусідами, він шукав дружби і спілок в Європі. При ньому Москва вступила в дипломатичні відносини з Данією, з імператором Священної Римської імперії німецької нації, з Угорщиною, Венецією, Туреччиною.

Іван III гордо відкинув королівський титул, запропонований йому німецьким імператором. За європейськими зразками був складений і довгий пишний титул «государя всієї Русі». За прикладом того ж німецького імператора Іван III наказав вирізати на своїй друку символ влади - герб: увінчаного коронами двоголового орла. З кінця XV в. формувалася і державна ідеологія, заснована на ідеях богообраності і незалежності Московської держави.

Великі зміни відбувалися в складі і положенні панівного класу гався прилив нових слуг до двору московського государя. Ряди старомосковского боярства поповнилися колишніми питомими князями і перебували під їх початком князями і боярами. Були тут і перейшли під владу московського государя литовські князі, татарські принци та ін. Всі вони перетворювалися в московських бояр - підданих князя. Великі феодали користувалися в своїх вотчинах усіма колишніми прерогативами влади, але правом вільного від'їзду до іншого пана вже скористатися не могли. З об'єднанням російських земель у бояр залишалася одна можливість - від'їзд в сусідні держави, перш за все в Велике князівство Литовське, а це вважалося державною зрадою. Пережитки політичної роздробленості зберігалися і в XVI ст. у вигляді доль московських князів - братів і племінників великого князя.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Ответ:
maksosipow
09.06.2021 18:30
В результате многократных монголо-татарских вторжений и их последствий численность сельского населения в районах, подвергавшихся «татарским погромам», значительно сократилась. Забрасывались пашни, превращались в пустоши деревни. Епископ Серапион писал в 70-х годах XIII в., характеризуя тогдашнее состояние русских земель: «Кровь отец и братья нашея, аки воды многа землю напои…, множащася же братья и чады наша в плен ведены быша, села наши лядиною поростогпа» 2. В известном житии Михаила Черниговского так описывается состояние княжества после «Батыева погрома»: «Села отъ того нечестиваго Батыева пленениа запустеша и ныне лесомъ зарастоша, точию знамениа имень имъ памятию отъ рода в родъ предпосылаются» 3. Автор «Повести о граде Курске» дает картину полного запустения Курской земли, которая после нашествия Батыя «разорена сущу бывшу» и «от многих лет запустения великим лесом поростоша и многим зверем обиталище бывша» 4. Примерно так же описывается состояние русских земель на южной окраине в повести о хождении Пименовом в Царьград (XIV в.): «Бысть же сие путное шествие печално и унынливо, бяще бо пустыня зело всюду, не бе видети тамо ничтоже, ни града, ни села… пусто же все и не населено, нигде бо видети человека, точно пустыня велия» 5. Даже в середине XV в. источники неоднократно упоминали о селах и деревнях, которые «опустели от татар», «разошлись люди от татар» и т. д.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота