Наведіть приклади здійснення другої та третьої хвиль демократизації у Європі за концепцією C. Гантінгтона

Система влади в гетьманщині була закладена під час хмельниччини. в середині  xvii століття  вона нагадувала  військову диктатуру  з елементами  народовладдя. з кінця xvii століття ця система еволюціонувала в бік  монархічно-республіканської  системи зразка  речі посполитої. головою держави  був  гетьман. він обирався пожиттєво на  козацькій радізагальним, відкритим голосуванням. гетьман уособлював верховну виконавчу і судову владу, був керівником центрального апарату, головою усіх станів. верхівку влади складала  генеральна старшина. в часи хмельниччини її називали військовою старшиною. до її складу входили  обозний,  суддя,  писар, два  осавули,  хорунжий  і  бунчужний,  підскарбій. генеральний писар керував  гвк, що виконувала роль уряду. генеральний обозний очолював  армату, мав повноваження заступника гетьмана, у разі потреби обіймав посаду  наказного. генеральні судді завідували  судочинством. генеральний суддя вершив суд над державними злочинцями, розглядав  апеляції  і прохання про  помилування, контролював роботу місцевих судів. на засідання генерального суду скликали підконтрольних генеральному судді суддів з міст і селищ. всі судді були виборними. генеральний підскарбій відповідав за військову  скарбницю, реформовану у  генеральну скарбову канцелярію. осавули, хорунжі й бунчужні виконували функції гетьманських  генерал-ад'ютантів. генеральна старшина формувала при гетьмані дорадчий орган  —  раду старшини. джерелом влади і захисником суверенітету держави були виключно представники  козацького стану. решта станів були усунені від  державного іння. деякі міста та монастирі користувалися  магдебурзьким правом  чи самоврядуванням. гетьманщина поєднувала в собі риси республіканського і авторитарного ладу. вищу владу представляли три органи  —  гвр, гетьман і рада генеральної старшини. незважаючи на те, що вищим органом влади була гвр, гетьман і генеральна старшина, як правило, маніпулювали цією радою і значення останньої поступово зменшувалося. цьому сприяв і порядок прийняття рішень генеральною радою: натовп піднімав руки, шаблі, підкидав шапки, через що застосовувалася  акламація. хмельницький поволі відмовився від їх скликання, вирішуючи справи одноособово або переносячи їх розгляд на старшинську раду. утім потреба в скликанні ради диктувалася необхідністю зміцнення гетьманської влади в умовах наростання старшинської опозиції. після його смерті, в умовах загострення політичної боротьби, значення загальної ради істотно посилилося. із запровадженням в україні 1722-го року  малоросійської колегії  розпочалася уніфікація із загальноімперськими зразками норм організації державного життя, функціонування діловодства, впровадження у правове поле російських юридичних кодексів, мобілізації матеріальних ресурсів краю на загальноімперські потреби тощо. російська влада вчинила спробу де-факто ліквідувати інститути гетьманства і генеральної старшини, підмінити формально виборну полкову адміністрацію призначеними з центру російськими офіцерами, трансформувати судову і фінансові системи

оборона севастополя 1854—1855 годов — 349-дневная оборона войсками севастополя (главной базы черноморского флота) в крымской войне. эту оборону называют также «первой обороной севастополя», в отличие от обороны города в 1941—1942 годов.

оборона севастополя

основной конфликт: крымская война

malakhov2.jpg

оборона севастополя (франц рубо)

дата

5 (17) октября 1854 — 28 августа (9 сентября) 1855 (союзные войска вступили в город только 30 августа (11 сентября), через два дня после оставления его )

место

севастополь (российская империя)

итог

победа союзников.

противники

российская империя российская империя

великобритания британская империя

франция французская империя

османская империя османская империя

flag of italy (1861–1946).svg сардинское королевство

командующие

андреевский флаг корнилов в.а. †

андреевский флаг истомин в.и. †

андреевский флаг нахимов п.с. †

российская империя тотлебен э.и.

российская империя горчаков м.д.

франция франсуа канробер

франция жан-жак пелисье

франция патрис де мак-магон

великобритания фицрой раглан †

flag of italy (1861–1946).svg альфонсо ла-мармора

силы сторон

48 500 человек задействованы на оборону севастополя, а всего в крыму было 85 000 солдат

175 000 человек

потери

102 000 общие

128 387 общие

commons-logo.svg аудио, фото, видео на викискладе

блокада севастополя стала кульминацией крымской войны. севастополь (гарнизон около 7 тысяч человек), не имевший заранее подготовленной обороны города с суши, подвергся удару -французского десанта (более 60 тысяч человек) и флота, превосходившего флот по боевым кораблям более чем в три раза. в короткий срок на южной стороне города были созданы оборонительные укрепления, тогда как вход с моря в севастопольскую бухту перекрыли специально затопленные корабли. союзники по антироссийской коалиции — , франция и турция — рассчитывали, что город будет захвачен за неделю, однако они недооценили стойкость оборонявшихся войск, в ряды которых влились сошедшие на берег моряки черноморского флота. в обороне города приняли участие и мирные жители. осада продлилась 11 месяцев. в ходе осады союзники провели шесть массированных артиллерийских бомбардировок севастополя с суши и моря[1].

севастопольскую оборону возглавлял начальник штаба черноморского флота вице-адмирал в. а. корнилов, а после его гибели — командующий эскадрой вице-адмирал (с марта 1855 года — адмирал) п. с. нахимов. настоящим «гением» обороны севастополя стал военный инженер генерал э. и. тотлебен.

после и инкерманского сражений 1854 года борьба за город перешла в затяжную стадию. пережив зиму, к которой они были плохо подготовлены, союзники прорвались в азовское море. к маю 1855 года войска антироссийской коалиции на полуострове насчитывали 175 тысяч человек, войска — 85 тысяч, в том числе 43 тысячи в районе севастополя[1].

в ночь на 28 августа (9 сентября) 1855 года противник овладел ключевой позицией — малаховым курганом, что предрешило исход севастопольской обороны. дальнейшая оборона города не имела смысла. князь горчаков за одну ночь перевёл свои войска на северную сторону. город был подожжён, пороховые погреба — взорваны, военные суда, стоявшие в бухте, — затоплены. союзники, однако, не решились преследовать российские войска, считая город заминированным, и только 30 августа (11 сентября) вступили в дымящиеся развалины севастополя.

оборона севастополя продемонстрировала умелую организацию активной обороны, основанной на взаимодействии сухопутных войск и флота. характерными её особенностями стали непрерывные вылазки обороняющихся, ночные поиски, минная война, тесное огневое взаимодействие корабельной и крепостной артиллерии[1].