Відповідь:Кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії теоретичної та прикладної геофізики Інституту геології Київського національного Університету ім. Тараса Шевченка Ксенія Бондар зазначила, що під час розвідки в Іллінській церкві застосували один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів – метод високочастотних електромагнітних зондувань, або ж георадарний метод. За до чотирьох георадарів з різною робочою частотою і, відповідно, різної роздільної здатності та глибинності, обстежили простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 м.
"За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкви. Її геометрія та розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту, схожому на склеп", - розповіла Бондар.
За її словами, ще 1970 року саме цю центральну частину церкви досліджував відомий український археолог Роман Юра. У своєму щоденнику він відмітив зміщення фундаментної плити однієї з колон на північ. Проте його експедиції не вистачило буквально метра, аби дійти до об’єкта, оскільки на той час не було можливості дослідити підземний простір до такої глибини, не руйнуючи його.
Бондар також поінформувала, що раніше їхня пошукова група знайшла в державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Заболотного копію метрики Іллінської церкви, складену 1885 року вчителем Медведівської церковно-приходської школи О. Татаровим (її оригінали перебувають у Санкт-Петербурзі). У метриці записано, що праворуч церкви біля середньої колони, ближче до заходу, є склеп Зиновія Богдана Хмельницького та його сина Тимоша, закиданий будівельним сміттям під час перебудови церкви. Цей документ, вважають науковці, підтверджує офіційну версію поховання, яку в своїх книгах описав один із найкращих біографів Хмельницького Іван Крип’якевич.
Пояснення:
Западноевропейская средневековая культура, несмотря на кажущуюся легкость и "узнаваемость", является достаточно сложной для студентов. У студентов преобладает крайне упрощенная и ошибочная оценка средневековья как мрачного тысячелетия всеобщей дикости, упадка культуры, торжества невежества и всевозможных предрассудков, реже - идеализация этой культуры как времени подлинного торжества благородства в духе романов В. Скотта (понятно, что причиной такой категоричности и однозначности оценок является как сложность самой проблематики средневековой культуры, так и неглубокое, поверхностное знакомство с этим важным этапом развития европейской культуры).
Цель настоящего пособия состоит в следующем:
Раскрыть специфику и уникальность средневековой культуры как целостной и качественно новой ступени развития европейской культуры, следующей после античности. Анализ европейской культурной специфики (в данном случае средневековой) чрезвычайно важен не только в плане изучения европейской культуры. Понимание европейской специфики позволяет лучше уяснить и осмыслить особенности отечественной культуры (что, в свою очередь, является одним из требований Государственного образовательного стандарта).
На примере средневековой культуры, являющейся результатом противоречивого синтеза античных традиций, культуры варварских народов и христианства, раскрыть сложность актуальной проблемы взаимодействия различных культур, показать неоднозначность и драматизм процесса культурного взаимодействия. Так называемый "диалог культур" может принимать весьма болезненные, мучительные формы.
В максимально возможном в пределах учебного пособия объеме показать особенности западноевропейской средневековой культуры в ее историко-культурной конкретике посредством анализа культурологического материала эпохи.
Анализ средневековой культуры не претендует, по понятным причинам, на исчерпывающую полноту, на охват всей многообразной культурной палитры средневековья. Пособие ставит своей целью наряду с вышеизложенным обобщить и в максимальной доступной форме раскрыть основные достижения средневековой культуры, познакомить студентов с тем содержанием эпохи, которое уснаследовано последующей культурой, показать вклад средневековья в культуру человечества.
И последнее. Изучение средневековой европейской культуры даст материалы для самостоятельных размышлений студентов о судьбе европейской культуры, побудит студентов задуматься над проблемой европейской специфики увидеть многообразие культур, позволит глубже понять и осмыслить специфику становления, формирования и развития отечественной культуры.
