З кінця 50-х pp. Російська імперія, усунута від європейських справ, спрямувала свою експансію на Середню Азію. Протягом 1864-1884 pp. вона вела війни за загарбання територій Кокандського та Хівинського ханств, Бухарського емірату й казахських земель, їх наслідком стало встановлення на завойованих землях російського військово-адміністративного правління, однак російська експансія в Середній Азії спричинила зіткнення з інтересами Англії. У 1887 р. обидві країни підписали протокол про російсько-англійське розмежування, який зупинив подальше просування Росії на південь на північно-західному кордоні Афганістану. У результаті російської експансії у другій половині XIX ст. до її складу увійшла велика територія Середньої Азії — від Каспійського моря до гір Тянь-Шаню та від Аральського моря до кордону з Афганістаном.
Объяснение:
вот держи
Объяснение:
Союзниками Пруссії був Північно-Німецький союз, членом якого вона була, та південно-німецькі держави Баден, Вюртемберг і Баварія. Перемога Королівства Пруссія призвела до остаточного об'єднання німецьких народів в Німецьку імперію, очолювану прусським королем Вільгельмом I.
Поразка Франції призвела до падіння Наполеона III та послужила кінцем Другої французької імперії, замість якої була створена Французька республіка. Згідно з умовами мирного договору, Ельзас і частина Лотарингії відійшли Королівству Пруссія та залишались частиною Німецької імперії аж до завершення Першої світової війни, і за умовами Версальського договору були повернуті Французькій республіці.
