Традиционно считается, что Варфоломеевская ночь была спровоцирована Екатериной Медичи, матерью французского короля Карла IX, под давлением итальянских советников, таких как Альбер де Гонди и Лодовико Гонзага. Резня произошла спустя шесть дней после свадьбы королевской дочери Маргариты с протестантом Генрихом Наваррским, в связи с которой многие из самых богатых и видных гугенотов собрались в преимущественно католическом Париже. Резня началась 23 августа 1572 года, в канун дня святого Варфоломея, спустя два дня после покушения на убийство адмирала Гаспара Колиньи, военного и политического предводителя гугенотов. И ОДНОЗНАЧНО
Відновлення Галицько-Волинського князівства. Монголо-татарська навала хоча й завдала значної шкоди Галичині та Волині, усе ж не мала таких катастрофічних наслідків, як для Переяславщини, Київщини та Чернігівщини. Ці землі навіть не потрапили в безпосередню залежність від Орди. Міста і господарство земель швидко відновилися, проте єдність Галицько-Волинського князівства, що ледь відродилася напередодні навали, знову була порушена. Данилові Романовичу після повернення знову довелося долати опір свавільних бояр і відстоювати своє право на князівство в боротьбі із сином чернігівського князя Михайла Всеволодовича Ростиславом.
У такому скрутному становищі Данило проявив свої кращі якості державного діяча і політика. Спочатку він приборкав бояр, які підтримували Ростислава. Потім пішов і проти самого претендента на його престол, який спирався на воєнну силу Угорщини та Польщі. Вирішальна битва між противниками відбулася 17 серпня 1245 р. під Ярославом, де Данило разом зі своїм братом Васильком здобули блискучу перемогу.
