Давньоримська архітектура запозичила зовнішні вирази класичної давньогрецької архітектури для цілей давніх римлян, які настільки сильно відрізнялись від грецьких будівель, що створили новий архітектурний стиль. Ці два стилі часто вважаються єдиним цілим класичної архітектури. Римська архітектура розквітла в часи Римської республіки та ще більше в часи імперії, коли була збудована більшість вцілілих будівель та споруд. Вона використовувала нові матеріали, зокрема бетон, та новіші технології, напр. арки та куполи, для створення будівель, що були міцними та добре-спроектованими. По всі території колишньої Римської імперії збереглася значна кількість будівель, деякі з них в цілому вигляді та досі використовуються.
Давньоримська архітектура охоплює період від заснування Римської республіки 509 р.до н. е. до бл. 4 ст. н. е., після чого вона вже класифікується як Пізня Античність або архітектура Візантійської імперіївідповідно. Майже не збереглося значущих зразків архітектури, створених раніше 100 р. до н. е., а переважна більшість з найбільш значущих зразків — з період пізньої імперії, після 100 р.н. е. Римський архітектурний стиль продовжував впливати на будівництво у колишній імперії протягом багатьох наступних століть, а західно-європейський стиль починаючи з бл. 1000 р.н. е. отримав назву романська архітектура для підкреслення його залежності від базових римських форм.
Значуща оригінальність у давньоримській архітектурі з'явилася лише з початком імперського періоду, коли аспекти місцевої етруської архітектури почали поєднувати з запозиченнями з Греції, у тому числі більшість елементів стилю, тепер відомого як класична архітектура. Вони відійшли від стійково-балочної конструкції, що переважно спиралась на колони та перемички, до конструкції, яка спиралась на масивні стіни, що завершувались арками, а пізніше — куполами; обидва ці елементи за римлян суттєво розвинулись. Класичні архітектурі ордери стали переважно декоративними, а не структурними елементами, крім використання у колонадах. Стилістично новими ордерами стали тосканський та композитний ордер; перший — скорочених та спрощений варіант доричного ордера, а другий — високий ордер з квітковими прикрасами коринфського та сувоями іонічного ордерів. Найбільші досягнення переважно відбулись між 40 р. до н. е. до 230 р. до н. е., до початку кризи Римської імперії у III столітті; пізніші проблеми зменшили багатство та організаційні можливості центральної влади.
Римляни створили величезні громадські будівлі та інженерні споруди, значно покращили умови проживання та громадської гігієни, наприклад їх публічні та приватні купальні та туалети, тепла підлога у вигляді гіпокауста, глазурування слюдою (приклади у Остія Антіка) та гаряче і холодне водопостачання по трубах (приклади у Помпеях та Остії
ответ:
в начале x века в восточной европе сформировалось два крупных центра - киев и новгород. эти два культурных и торговых центра позволили объединить славянские племена в две основные группы. на севере сосредоточились словене, кривичи, а также выходцы из неродственных племен и варяжские переселенцы. на юге проживали племена полян, северян и вятичей. эти две основные группы были объединены в единое государство с захватом новгородским князем олегом киева.
территория руси в x веке массово застраиваться , в 903 году, согласно летописям, был основан город псков. князь олег, захвативший киев, не стал останавливаться на достигнутом, и предпринял военный поход против византии. впечатленные греки поспешили заключить договор с русичами, который дал возможность купцам из киевской руси осуществлять торговлю в греческих городах без оплаты пошлин. с 912 года князем стал игорь, сын рюрика, его правление продлилось до 945 года. в 941 году и 944 году он осуществил новые походы против византийцев, однако они были неудачными, и купцы руси утратили возможность торговать без пошлин. это вызвало смуту в государстве, и в 945 году игорь был убит древлянами. после этого бразды правления взяла на себя его , единственная княгиня на руси – ольга. она усмирила древлян, и сожгла их столицу, искоростень (современный город коростень).
в 964 году к власти пришел сын ольги святослав, который осуществил ряд успешных походов против соседних государств, и отразил нашествие хазар. однако с востока пришли новые враги – печенеги, в одной из битв с которыми святослав был убит. после него осталось трое сыновей, вступивших в междоусобную борьбу друг с другом. победителем, в конце концов, вышел новгородский князь владимир, впоследствии прозванный великим. именно его правление принесло на русь наиболее значимые события в десятом веке. при нем была проведена попытка унификации славянского религиозного культа, позднее он, для заключения выгодного договора с византией, решил ввести на руси новую веру – христианство. это событие предопределило путь, по которому стала развиваться киевская русь, и все другие государства и народы, образовавшиеся и проживающие на ее территории. при этом владимир проявил себя как талантливый правитель и полководец, при нем было отражено вторжение половцев, а внедрение новой веры было проведено мягко и без серьезных потрясений.
объяснение:
