Объясните почему наибольшая сила обсалютизма в 17 веке достиг во Франции​

ответ:У 1750 р. останнім гетьманом України став брат фаворита нової імператриці Єлизавети – К. Розумовський (1750 – 1764 рр.)

Російський уряд уповільнив, але не припинив свого наступу на українську автономію. Крім старих традиційних обмежень (гетьману заборонялося листуватися з іноземними державами, російська сторона призначала полковників та ін.) у цей час з’явилася низка нових: у 1754 р. було ліквідовано митний кордон між Гетьманщиною та Росією, а гетьману наказано складати фінансові звіти російському уряду; у 1761 р. Київ назавжди перейшов під пряме імперське правління.

Проте можна погодитися з істориком О. Субтельним, що "за Розумовського Гетьманщина переживала "золоту осінь" своєї автономії". Було проведено судову реформу, внаслідок якої Гетьманщину поділено на 20 повітів, кожен з яких мав власний суд. К. Розумовський пішов назустріч старшині і у 1760 – 1761 рр. заборонив переходи селян без письмової згоди пана, почав скликати з’їзди старшини – Генеральні Збори, які мали тенденцію до перетворення у шляхетський парламент на зразок польського сейму. Була проведена певна модернізація війська: удосконалено артилерію, введено однакове озброєння та уніформу. К. Розумовський мав плани відкрити у Батурині університет.

Однак прихід до влади Катерини II кардинально змінив ситуацію. Спроба добитися визнання спадковості гетьманства для свого роду закінчився для К. Розумовського втратою гетьманської булави.

Объяснение:

Русская армия периода Первой мировой войны в течение десятилетий подвергалась многочисленным нападкам по разным причинам: политическим и по невежеству. Тем не менее она была одной из мощнейших армий мира и внесла огромный вклад в победу стран Антанты в войне. Об организации, истории создания, обмундировании и многом другом рассказывает книга Корниша.
Текст сопровождается уникальными фотографиями. Цветные иллюстрации подготовлены на основании документов военного времени и дают точное представление об униформе русской армии во время Первой мировой войны.
Книга адресована широкому кругу читателей, увлекающихся историей Первой мировой войны и военной формы.

Военнообязанными считались мужчины в возрасте от 21 до 43 лет. Первые три (в пехоте и артиллерии) или четыре (в других родах войск) года служба проходила в строевых частях, следующие семь лет человек состоял в запасе 1-й очереди, а последние восемь — в запасе 2-й очереди. В армию могли поступать и добровольно, что давало некоторые привилегии по службе. Основу армии составляли представители христианских народов Империи, мусульманское население Кавказа и Туркестана вместо набора платило денежный налог. Части, указанные как «финляндские», были русскими по своему составу и просто дислоцировались в Финляндии, а сами финны были освобождены от воинской повинности. В целом 50% призывавшихся на службу освобождались от нее по физическим недостаткам, личным или экономическим причинам или «по образованию». Возможности для подготовленных людей получить унтер-офицерский чин были достаточно ограничены[36].Казаки служили с 20 до 38 лет, первые 12 лет из которых числились в «полевой службе» — по 4 года в полках первой, второй и третьей очереди, остальное же время находились в резерве[37]. Национальные войска состояли из иррегулярных конных частей, комплектовавшихся на добровольной основе представителями мусульманских народностей.