На моє глибоке переконання, Нестора Літописця можна називати батьком історичної науки тому, що він засновник давньоруської історіографії, перший вітчизняний історик. Нестор автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст.,
переробив зведення Нікона (1073) та Іоанна (1093), опрацював частину нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми - початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».
