Геніальний полководець, видатний адміністратор і політик. Засновник великої держави, що охоплювала Македонію, Грецію, завойовану Перську імперію та Єгипет. Його походи позитивно вплинули на розвиток античної науки (особливо географії) і культури (еллінізм). Після його смерті створену імперію поділили між собою його воєначальники — діадохи. Син царя Філіпа ІІ Македонського та Олімпіади, царівни Епіру. Був вихованцем Арістотеля. З 336 до н. е. (з 20-річного віку) правитель Македонії. Забезпечив міцність свого правління перемогами над фракійцями та іллірійцями. Перемоги над перським царем Дарієм III біля Граника (334 до н. е.), Іссі (333 до н. е.) відкрили йому шлях до Єгипту, де він коронувався короною фараонів і заснував місто Александрію. Після вирішальної перемоги над Дарієм при Гавгамелах (331 до н. е.) повністю підкорив імперію Ахеменідів — Вавилон, Парса і Сузи здалися йому без опору. Далі Александр повів своє військо до Центральної Азії (329 до н. е.), а потім повернув до Індії, але виснажені військові частини відмовилися переходити річку Інд, і він мусив повертати через пустелі до Вавилона, який зробив столицею найбільшої в стародавньому світі імперії. Невдовзі помер від незрозумілої хвороби, яка перебігала з гарячкою, після чого його імперія розпалася, але завдяки його військовим досягненням були відкриті двері на схід для грецької торгівлі, мови і культури. Прізвисько — Великий (грец. Μέγας).
Объяснение:
он был очень мудрый
Война — это ужасная, безумная катастрофа для населения страны, но еще хуже, если война идет внутри одного нации, народа, между родственниками, соседями, близкими друзьями и давними товарищами, оказавшимися в разных политических лагерях, и теперь они считают нормальным и необходимым уничтожать друг друга, защищая то, что они считают абсолютной и непреложной истиной. Четыре года — это ничтожно короткий срок для истории, однако события Гражданской войны 1918 - 1922 гг. в корне изменили нашу страну даже за такой минимальный срок. К 1921 г. Россия лежала в руинах. По официальной статистике, численность населения на сохранившихся после гражданской войны территориях кое-как достигала 135 млн. человек. По сохранившимся данным также известно, что человеческие жертвы на данных территориях в результате войн, пандемий и эмиграции составляла около 25 млн.
Б. Васильев писал: "...понять, что Гражданская война есть ни с чем несравнимая народная трагедия, в которой никогда не было победителей... Пусть над красным и белым обелиском вознесет Россия венок скорби и уважения. Тогда придет покаяние...". Никто не выигрывает в войне, которая ввела некогда великое государство в разруху, собрала кровавую жатву сотнями тысяч невиновных душ. Наверное, никакие политические мотивы, экономические предпосылки и революционные идеализированные представления о светлом будущем нашей страны не могут оцениваться сотнями тысяч невиновных людей, тем более, что и представления-то эти и так ложны, эфемерны и практика эту эфемерность и несостоятельность доказывает.
Объяснение:
