Сделайте сообщение на тему «Ришелье: политик
в облачении кардинала».

В1999—2000 годах и с 2008 по 2012 годы  —  председатель правительства российской федерации. занимал посты директора  федеральной службы безопасности российской федерации  с 1998 по 1999 год, секретаря  совета безопасности российской федерации  в  1999 году. выпускник  юридического факультеталенинградского государственного университета. с 1977 года работал по линии  контрразведки  в следственном отделе  ленинградского   кгб[9]. с 1985 по 1990 год служил в резидентуре  советской внешней разведки  в  гдр, работал в  дрезденепод прикрытием в должности директора дрезденского дома дружбы —гдр. 20 августа 1991 года в звании подполковника уволился из  кгб . в 1991—1996 годах работал ректора лгу по международным вопросам, возглавлял комитет по внешним связям мэрии ленинграда, был советником мэра, первым заместителем председателя правительства санкт-петербурга. с августа 1996 года начал работать в  москве  в должности заместителя  делами президента российской федерации. после недолгого пребывания во главе фсб рф и на посту секретаря  совета безопасности российской федерациив августе 1999 года был назначен председателем правительства российской федерации. первым лицом государства стал 31 декабря 1999 года, когда по решению президента российской федерации  бориса ельцина  был назначен  исполняющим обязанности президента российской федерации  — в связи с уходом первого президента россии в отставку. впервые избран президентом российской федерации  26 марта 2000 года. переизбирался на пост главы государства в  2004  и  2012годах. полковник  запаса (1999).  действительный государственный советник российской федерации 1 класса  (1997).  кандидат наук  (1997).  мастер спорта  по  самбо  (1973) и  дзюдо(1975)[10], чемпион ленинграда по дзюдо (1976)[11][12][13],  заслуженный тренер россии  по самбо (1998)[14][15]. свободно владеет    и    языками[18].

Історія появи на світ Ярослава досить романтична. Його майбутній батько Володимир, перед тим як зійтися в рішучій битві зі старшим братом Ярополком, вирішив заручитися підтримкою сильного Полоцького князівства. Тому посватався до дочки полоцького князя Рогволода Рогнеди.

Літопис Нестора оповідає, що коли батько запитав у неї: "Чи хочеш за Володимира?", горда Рогнеда відповіла: "Не хочу роззути сина рабині, але хочу за Ярополка!" Ось коли Володимирові нагадали про його незаконне походження. І він жорстоко помстився полоцькому князеві, забивши його, а Рогнеду силоміць узяв у жінки. Від того шлюбу й народився Ярослав.

Рогнеда не змогла й, певно, не схотіла полюбити Володимира, і той відіслав дружину від себе, надавши їй садибу поблизу Києва, на річці Либеді. Там і минули перші роки життя Ярослава. Більше ніж через сто років по смерті головних дійових осіб цієї історії Лаврентіївський літопис, продовжувач "Повісті временних літ", розповів, що одного разу, коли Володимир відвідав Рогнеду - певно, щоб побачитися з дітьми (від неї у Володимира було четверо синів і дві дочки), - нелюба дружина намагалася вдарити ножем сонного князя. Той розлютився і зібрався було власною рукою стратити злочинницю, аж коли до кімнати увійшов малий Ізяслав і не дозволив батькові вчинити задумане. Володимир схаменувся, збудував нове місто на Волині, назвав його Ізяславлем і вислав туди Рогнеду зі старшим нащадком.

Дуже рано Ярослав розпочав політичну кар'єру. На десятому році життя, 988 р., він був відірваний від матері й поставлений батьком намісником у Ростово-Суздальській землі, в Поволжі. Неважко зрозуміти, що у Ростові за Ярослава правив хтось із довірених бояр Володимира. Та раптом у Новгороді Великому помер найстарший син Володимира - Вишеслав. І Володимир несподівано для всіх перевів до Новгорода не наступного за віком, отже, й за старшинством сина Ізяслава, а малого Ярослава