«Хортиця — місцевість на Борисфені. Тут Дмитро Вишневецький, стародавній преславний герой, кам'яним муром та огорожею з дубів, що піднеслися, зміцнені природою та Богом. Унаслідок цього
у писемних джерелах
—12 Дайте відповіді на запитання до джерела.
він міг протидіяти наступові кримського хана та силу сієї його орди доти, доки Вишневецький і
рез тривалу облогу був позбавлений провіанту й змушений був істи коней. Після цього, нарешті
подолавши пороги, з усім своїм неушкодженим військом, човнами повернувся до Черкас».
A Про яку подію йдеться в джерелі? Коли відбулася згадана подія?ои і ознаки,
БЯкими були і наслідки?​

Реформы Петра I — преобразования в государственной и общественной жизни, осуществлённые в период правления в России Петра I.

Всю реформаторскую деятельность Петра I условно можно разделить на два периода (этапа): 1696—1715 годы и 1715—1725.

Особенностью первого этапа были спешка и не всегда продуманный характер, что объяснялось ведением Северной войны. Реформы были нацелены, прежде всего, на сбор средств для ведения войны, проводились насильственным методом и часто не приводили к желаемому результату. Кроме государственных реформ на первом этапе проводились обширные реформы с целью модернизации уклада жизни. Во втором периоде реформы были более планомерными.

Ряд историков, например В. О. Ключевский, указывали, что петровские реформы являлись лишь естественным продолжением изменений, протекавших в ходе XVII века. Другие историки (например, Сергей Соловьёв), напротив, подчёркивали революционный характер преобразований Петра.

Историки, проводившие анализ петровских реформ, придерживаются разных взглядов на его личное в них участие. Одна группа полагает, что как в составлении программы реформ, так и в процессе их осуществления Пётр не играл главной роли (которая была ему приписана как царю). Другая группа историков, наоборот, пишет о большой личной роли Петра I в проведении тех или иных реформ.

Заходи Петра Могили в оновленні церковного життя:

- запроваджено постійний нагляд за дисципліною духівництва,порядком богослужінь тощо.

- обовязковим стало проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і у свята.

- у богослужінні запроваджено українську мову замість церковнословянської, яка була не зовсім зрозумілою українцям.

- обмежено права магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків.

- збільшено кількість й оновлено зміст церковних книжок. Основним осередком друкарства стала друкарня Києво-Печерської лаври.

- поверталося майно й землі Українській православній церкві.

- реставровано: Софійський собор, Десятинну церкву, церкву на Берестові, Михайлівську церкву у Видубицькому монастирі.

- створено Києво-Братську колегію (1632р.)

Значення діяльності Петра Могили, спрямованої на розбудову церковного й культурного життя України, надзвичайно велике.