Завершіть речення.
Політика протекціонізму – це​

Ольга:
Роки життя:(невідомо(близько 910руку - 11 липня 969)
Народилася: Пліска, ймовірно Болгарія; інша версія - Пліснесько ) 
Померла у Києві
Місце і дата народження Ольги достеменно невідомі. Літописець "видав" її заміж 903 року. Деякі вчені[3], ґрунтуючись на тому, що зазвичай на Русі дівчат одружували в 13-16 років, припустили, що вона могла народитися наприкінці 880-х. Московська "Степенна Книга", створена в 1561–1563 роках, свідчить, що Ольга прожила близько 80 років.
Однак така версія не збігається з віком сина Ольги, Святослава, який, на думку сучасних істориків[4], народився близько 936-938. Бо в такому випадку виходить, що Ольга стала матір'ю у віці 50 років, що навряд чи можливо. Та й сама Ольга у літописних джерелах за 940-і-950-і роки описана зовсім не старою енергійною жінкою.
Тому, імовірно, варто припустити, що Ольга була молодшою, ніж на це вказують літописи, а її шлюб під 903 роком – всього лише невдале обчислення літописця. Сучасний історик М. Котляр вважає, що княгиня Ольга народилася близько 910 року, а російський вчений Олексій Карпов припускає, що народження княгині могло відбутися приблизно в 920 році.
Види діяльності: помста деревлянам у 945
регенство при Святославі 945-962
поява княжих адміністраторів- тиунів
прийняття християнства в 945

Святослав
Роки життя:946-972
Народження:Київ, Русь
Помер:березень 972 Микільське-на-Дніпрі
Віросповідання: Язичництво
Види діяльності: Волзькі походи  964-966 
підкорення вятичів
Перша болгарська війна 967
Походи Святослава на Болгарію 969
Похід Святослава на Царгород
Мріяв зробити Переяславль столицею Києвської Русі
Був вбитий печенігами

Шлецер Август Людвиг (1735-1809). Родился в семье немецкого пастора. Учился в Виттенбергском и Геттингенском университетах. В 1761 г. отправился в Санкт-Петербург в качестве Миллеру в издании "Собрания российских историй". Весьма скоро стал профессором Академического университета в Петербурге. С учетом состояния российской историографии Шлецер отводил себе роль первооткрывателя русской истории, который должен перенести в Россию те приемы критики исторических источников, которые уже были освоены на Западе. Большую работу он провел по изданию русских летописей. В 1767 г. вышел в свет первый том Никоновской летописи, подготовленный С. Башиловым под руководством Шлецера. В том же году он опубликовал первое издание "Русской Правды".

Наряду с этой работой, он считал важным также пропаганду российской истории в Европе. Все свои поездки по Германии и другим странам Шлецер использовал для этого, считая и называя себя русским патриотом. Тем не менее, был сторонником норманской теории. Современники и более поздние авторы отмечали, что Шлецер в большей степени историограф, нежели "чистый" историк