У світлиці, просторій і довгій, стояли 200 верстатів. На цих верстатах працювали 200 чоловік, усі в один ряд. Біля кожного з них сиділо по чудовому хлопчику, які з великим захватом підготовляли човники. Тим часом в іншому приміщенні 100 жінок невтомно чесали вовну з радісним виглядом і дзвінко співали пісні. У наступній кімнаті працювали 100 дівчат у червоних спідницях, з білими, як молоко, хустками на головах. Ці чарівні дівчата, не припиняючи, пряли у цій світлиці весь день, співаючи ніжно-ніжно, солодкими, як у солов'я, голосами.
Після цього вони ввійшли до іншої кімнати, де побачили бідно вдягнених дітей: всі вони сиділи й скубли вовну, відбираючи найтоншу від грубої; всіх їх було півтори сотні - дітей бідних і слабких батьків. У нагороду за свою працю кожний отримував увечері по одному пенні, крім того, що вони вип'ють і з'їдять за день.
А) Про яке суспiльне явище йдеться у фрагментi?
Б) Яка категорiя населення найменше оплачувался у тi часи?
