Задания к §10 (выполнить в тетради письменно) Область культуры Произведения
фольклор
литература
архитектура
живопись
письменность

Задание для III ряда (устно)
Прочитать текст, ответить на вопросы.
КУЛЬТУРА ТАВРИКИ В VIII-XI вв.
Вопросы и задания
1. На какие группы подразделяется керамика?
2. Расскажи о гончарной и резной керамике этого периода.
3. Какое влияние оказывало ремесленное производство городов на сельское?
4. Расскажи о средневековом жилище.

Дюличев Валерий Петрович. Рассказы по истории Крыма
На всей территории Таврики в VIII—IX веках господствовали, в сущности, близкие формы материальной культуры: почти тождествен состав керамики, близки формы жилища и обряды погребения.
Конечно, имеются и специфические черты в материальной культуре отдельных районов, отразившие их место и судьбы в истории всего Северного Причерноморья в ту эпоху, но эти особенности рельефно выступают на фоне определенной общности.
Керамический комплекс, выявленный раскопками, достаточно устойчив. Он резко членится на две основные группы: гончарную керамику, представляющую собой ремесленную продукцию, и лепную, выполненную от руки в домашних условиях.
Гончарная керамика — это преимущественно сосуды, служившие тарой: яйцевидные амфоры, в массе производившиеся в гончарных центрах того времени (в Чабан-Куле, Канакской балке, в горах над Мисхором и в районе Бахчисарая), кувшины с плоской ручкой, фляги и пифосы, пифосообразные горшки со сплошным рифлением.
Но, как показали раскопки, в быту сельского населения, по крайней мере в Юго-Западной Таврике, преобладала не гончарная, а лепная посуда — специфическая деревенская керамика — главным образом горшки, служившие основным видом кухонной посуды, реже — миски.
Изучение этого материала показывает, что с городской культурой Таврики керамика селищ связана слабо: влияние города и прежде всего Херсонеса сказалось лишь на керамической таре — амфорах, пифосах, высокогорлых кувшинах с плоской ручкой, местные формы которых исходят из раннесредневековых образцов, бытовавших в Херсонесе и на Боспоре. Формы же кухонной и бытовой посуды резко отличаются от городских и ничего общего с ними не имеют.
Небольшой жилой дом, характерный для селищ Таврики того времени, имел, как правило, два неравных помещения (из них одно жилое) с открытым очагом. Стены состояли из каменного основания, на котором покоилась легкая конструкция из деревянных стояков, соединенных жердями, с толстой глиняной обмазкой; пол был земляной, кровля земляная или соломенная. В этих постройках отразилась, несомненно, позднеантичная традиция жилого строительства, в чем убеждают раскопки поселений первых веков нашей эры на Керченском полуострове.

Гордон чайлд,   выделил 10 основных признаков цивилизации: – появление государства; – появление классов; – наследственная собственность на землю; – налоговая система; – развитие торговли; – появление ремесленников, специалистов; – письменность; – появление городов; – монументальные сооружения; – зачатки искусства и науки. из списка чайлда были выделены три основные характеристики цивилизации: –  появление городов; –  появление письменности; –  появление монумен­тальных сооружений.

ответ:Християнство як вчення, як ідеологічна система, як релігія запроваджене на Русі 988 року за часів князювання Володимира Святославовича, його прийняття було закономірним для тогочасного розвитку давньоруського суспільства, підготовленим усім ходом історії та об'єктивними потребами доби. Язичництво становило собою ідеологію первісного суспільства, Русь же наприкінці X ст. була суспільством класово розшарованим, антагоністичним. Вона потребувала релігії, яка б об'єднала всі давньоруські племена. З іншого боку, релігії, яка б підтримувала суспільно-економічні процеси класового ранньофеодального суспільства, підносячи авторитет князя і зміцнюючи його владу. В цьому полягало внутрішньополітичне значення християнства як державної релігії Київської Русі.

Таким же значним за своїм змістом було й зовнішньополітичне значення прийняття християнства. На час хрещення Русі провідну роль у Європі відігравали християнські держави, які виявляли явну погорду до поганських племен. Отже, щоб увійти в коло європейських народів, закріпити за собою місце в міжнародній політичній структурі і налагодити взаємовигідні, рівноправні стосунки з християнськими державами, треба було прийняти християнство, тобто замінити багатобожжя єдинобожжям.

Прийняття християнства поглибило культурно тницькі процеси, благотворно вплинуло на розвиток духовності всього давньоруського суспільства.

Християнство формувалося не як регіональна, а як світова релігія, що відігравала роль стимулюючого фактора міжнародного і міждержавного культурного спілкування. Отже, Русь, прийнявши християнство, змогла наблизитися до надбань європейської культури, тим самим поглиблюючи і розвиваючи свою власну.

Соціокультурними наслідками прийняття християнства були:-забезпечення етнокультурної єдності всіх племен і земель Київської Русі. Русів, слов'ян, угро-фінів та інших народів об'єднувала загальна духовна основа.З приходом християнства підвищується авторитет матері і жінки в сім`ї. -християнство поступово витісняло язичницькі обряди і традиції (вбивство новонароджених дівчаток, принесення кривавих жертв тощо), відбувалася гуманізація життя суспільства.  

-на основі християнства відбувається становлення нового типу державності в Київській Русі. Державність на Русі значною мірою набуває візантійських форм. Установлюється тісний взаємозв'язок між світською та церковною владою, за верховенства першої.

 -прийняття християнства сприяло становленню міської культури у власне сільськогосподарській країні.

-значним культурним переворотом було введення єдиної писемності. Під впливом християнства розвивалися книжкова справа, література, історія, філософія, з'явилися перші літописи, церковна література. У школах навчалися люди з різних верств населення.

- Церква сприяла створенню на Русі чудової архітектури, мистецтва (особливо іконографії). Більшість кам’яних споруд, збудованих протягом Х–ХІІ ст. на Русі, були храми, щедро прикрашені монументальним і станковим живописом. Прийняття християнства сприяло розвитку зодчества й живопису у середньовічних їх формах, проникненню візантійської культури як спадкоємиці античної традиції.  

-прийняття християнства означало зміну всього ладу життя. Тепер центром суспільного життя стала Церква. Вона проповідувала нову ідеологію, прищеплювала нові ціннісні орієнтири, виховувала нову людину. Християнство робило людину носієм нової моралі, заснованої на культурі совісті, яка витікає з євангельських заповідей.

Объяснение: