Євген Коновалець – полковник Корпусу Січових стрільців. Київ, 1918 р.
Січовики створили Стрілецьку раду – представницький орган, що репрезентував потреби куреня та координував його внутрішній устрій (за революційними звичаями при військових відділах формувалися представницькі комітети).
На раді було скасовано комітети та правило вибірності командирів (відновлюючи козацтво як військову формацію, характерним для того часу було й повернення козацьких архаїзмів, зокрема виборності старшин). Стрілецька рада перетворилася на дорадчий старшинський орган при командирові.
І що найважливіше – було прийнято виняткове політичне рішення: воювати не за класові інтереси, а за національні. Річ у тім, що ідея соціалізму про класову боротьбу дискутувала із питанням національної цілісності. Січовики вирішили це питання раз і назавжди, віддаючи перевагу національним інтересам
Объяснение:
Почему Наполеон I не поднял народ на борьбу с противниками Франции после битвы при Ватерлоо?
ответ очевиден: из-за нехватки ресурсов, и прежде всего, человеческих. В войсках не было взрослых мужчин, а только юные солдаты 17 лет. Наполеон пожертвовал победой ради детей.
Мог ли быть иной поворот событий, чем тот, который произошёл?
Да, мог бы. Например, Наполеон мог бы продолжить войну и все равно проиграл, потому что нехватка ресурсов уже считается проигрышем в войне. Или он бы не детей, вернулся в Париж, нашел бы еще больше сторонников и продолжил войну до победного конца.
