Тривале перебування при царському дворі на перших ролях сприяло зростанню не тільки економічної могутності, але й політичних амбіцій графа К. Розумовського. Численні нагороди та титули породили у нього бажання встановити спадкоємне гетьманство.
Наприкінці 1763 р. гетьман розіслав у всі полки ордери, скликаючи до Глухова всіх старшин, включно до сотника, на Генеральну Військову раду. Головним питанням, яке обговорювалося на цій раді, було запровадження спадкового гетьманства за родом Розумовських.
Після тривалих і запальних дебатів присутні на Глухівській раді виробили 23 пункти, які мали увійти до майбутнього прохання на ім’я російської цариці. На їх основі генеральний писар В. Туманський разом з гадяцьким (А. Крижанівський) та миргородським (Ф. Остроградський) полковниками склали чолобитну для подання імператриці Катерині ІІ. До того ж гетьманом було відправлено з таємною місією до митрополита Київського Арсенія Могилянського та архімандрита Успенської Києво-Печерської лаври Зосима Вальковича старшого канцеляриста Генеральної Військової Канцелярії Туманського (брата генерального писаря), щоб обговорити задуману Розумовським справу. Кирило Григорович розумів, що успіх справи залежить також від її підтримки вищим духовенством.
1-го тысячелетия до н. э. сохранившиеся надписи свидетельствуют, что они пользовались греческим алфавитом. однако их язык до конца не расшифрован.
этруски были прекрасными земледельцами, но ещё больше они славились как отважные и опытные мореплаватели. их корабли бороздили воды средиземного моря. они торговали с египтом, финикией, грецией
этруски владели искусством обработки железа, бронзы, драгоценных металлов. они построили много городов, окружённых мощными стенами и башнями. при закладке города этруски вспахивали плугом, в который были запряжены белая корова и белый бык, борозду вокруг места, предназначавшегося для заселения.думаю )
