

Объяснение:
1 - Кіші қазан саясаты
1925-1933 жылдар арасында Қазақ өлкелік партия комитетінің 1-хатшысы қызметіне Голощекин келуімен социализмнің бұрмалануы күшейе түсті, Аймақтық көсемшілдік идеясын ұстанды, Қазақ ауылы Қазан лебін сезінген жоқ, сондықтан Кіші Қазан төңкерісін жасау қажет деген идеясын насихаттады, Бұл бағыт елде елеулі қарсылыққа ұшырады, Сол жағдайда Голощекин Сталинге хат жолдап, елдегі жағдайды жасап берді, Сталин жауап ретінде Голощекинге сіз жасаған жоспарыңыз бірден-бір дұрыс саясат деп ойлаймын деген жауап алды, Бұл Голощекин үшін өз идеясын жүзеге асыруға мүмкіндік туды, Кіші Қазан идеясының негізгі бағыты 2 топақ бөлінді, 1 Елдегі өнеркәсіп саласын ұсақ және орташа деңгейге бағыттап, дамыту, 2 Елді шикізат аймағына айналдыру, Ірі саяси кайраткер және экономист Смағұл Сәдуақасов Кіші Қазан бағытына қарсы шығып, өз идеясын ұсынды 1 Өнеркәсіпті шикізат көзіне жақындату, 2 Қазақстанды ірі өнеркәсіп еліне айналдыру, Индустрияландыру жолдары туралы пікірсайыс барысында кереғар көзқарастар қалыптасты, - Түйеден социализмге өту мүмкін емес, далада фабрикалар мен зауыттар салу шамадан тыс нәрсе, ұлттық өзіндік ерекшелікті жояды, Қазақтар отар болып келді және солай болып қалады - деп күйінішпен жазады Садуақасов, Қазақтандыру өндірісті қымбаттатып жібереді, Қазақтармен өнеркәсіп-қаржы жоспарын орындау мүмкін емес, Жергілікті мамандардың индустрияландыруды жүзеге асыру кезіндегі ұсыныстары ескерілмеді, Голощекин, Құрамысов бұларды - Сәдуақасов пен Мыңбаев және сыбайластары жергілікті ұлтшылдық көрініс деп бағалады, Кейбір экономистердің өндіргіш күштердің даму деңгейне, еңбек қорының дәрежесіне сәйкес келетін индустрияландыру қарқыны туралы шақыруларын ұлы державалық шовинизм көрінісі деп есептеді
1.Б
2.В
3.Поучення В.Мономаха
4.Галицьке
5.За своє 25-річне володарювання в Галичі (1152—1187) Ярослав Володимирович зажив ім'я Осмомисла - князя мудрого, і красномовного, і поважаного в усіх землях, і військами славного, як писав літописець.
7.Лю́бецький з'їзд — з'їзд князів Київської Русі, що проходив у листопаді 1097 року в місті Любечі, ініціатором якого був син Всеволода Володимир Мономах, з метою домовитися про припинення міжусобиць і об'єднання для боротьби проти половців, які плюндрували руські землі.
8.Водночас політичний розвиток Галицько-Волинського князівства відзначався своєрідністю та неповторністю, що вирізняв його з-поміж інших князівств, створених після розпаду Русі.значну роль галицького боярства в управлінні князівством. В окремі періоди історії Галицько-Волинської держави князь потрапляв в політичну залежність від бояр. Від їхньої волі нерідко залежала доля князівського столу (за чи зміщення князів), переміщення князів із Галича до Володимирачи навпаки, як це сталося із Романом Мстиславовичем, недопущення до спадкоємної влади його дружини та двох синів. Основою економічної могутностібояр було зосередження в їхніх руках великої земельної власності, яка приносила значні прибутки. Другим джерелом збагачення служили вищі адміністративні посади, що були пов'язані з неконтрольованою системою кормління;