Починаючи з середини 50-х років XIX ст., пожвавлюється діяльність учених-природознавців Київського університету Св. Володимира, пов’язана, насамперед із пробудженням після поразки Росії в Кримській війні (1853–1856 рр.) суспільного руху та включенням до гімназійних програм циклу природничих дисциплін.
Терпимість царських властей до пробудження підвищеного інтересу до природознавства пояснювалась тим, що, за словами К. А. Тімірязєва, "... природничі науки, як найбільш віддалені від політики, вважалися і найбільш нешкідливими; їм не відмовляли навіть у відомій пошані, відкривали доступ до загальної системи навчання – до кадетських корпусів включно .
Первыми учебными заведениями стали школы при монастырях и церквях. обучение было платным, велось на латыни и посещали такие школы дети зажиточных горожан, феодалов. в школе учились только мальчики. более крупные школы давали образование посерьезнее. здесь изучали грамматику, риторику, арифметику, , астрономию, диалектику и музыку. обучение нередко растягивалось на 12-13 лет. с xi века число церковных школ растет. появляются светские, городские частные и муниципальные школы. церковь не так сильно влияла на них. растущим и крепнувшим государствам нужны были образованные люди.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
