Знак хреста існує з дохристиянських часів. У середині XIX ст. група англійських археологів, проводячи розкопки одного з найбільших і найбагатших міст ассирійської держави Кальху, натрапила на кам'яний стовп з висіченим на ньому рельєфним зображенням ассирійського царя Цамші-Адада. Груди його прикрашав хрест на довгому ланцюгу. Цар-язичник носив точнісінько такий хрест, як віруючі християни. Але жив він задовго до християнства.
Наші далекі предки поклонялися хресту як символу вогню. Вогонь рятував їх від холоду, захищав від звірів, полегшував життя. З його до люди навчилися обробляти дерево, метали. Він згуртовував навколо себе, сприяв формуванню нових трудових навичок і вмінь. Тому первісна людина, не вміючи пояснити, що таке вогонь, обожнювала його.
Пристрій з двох перехрещених шматків дерева, за до якого первісні люди добували вогонь, вважали священним. Дві перехрещені лінії стали священним знаком, символом " ", що "дає блага". Це справило такий вплив на людство, що навіть тоді, коли було винайдено інш добування вогню, багато народів вважали, що робити це слід тільки тертям. У давньоримській круглій залі храму Вести з незгасаючим вогнем жриці-богині, дівчата-весталки з хрестами на шиї підтримували його, не даючи згаснути. Слов'янські племена у день Івана Купала вогонь для святкових вогнищ добували також тертям. Дівчата й хлопці стрибали через вогнище, очищаючи себе від "злих духів". Люди почали вірити, що знак, який зображає вогонь, володіє надприродною силою. Так хрест став магічним божественним символом. Щоб відгородити себе від "злих духів", люди зображали цей знак на посуді, одязі, прикрасах. Тому часто на старовинних предметах епохи бронзового віку (починаючи від III тис. до н.е.) можна побачити зображення хреста. Є він на предметах трипільської культури (III—II тис. до н.е.). Католицькі місіонери, прибувши у XVII ст. на американський континент з метою проповідування християнської віри серед індіанців Південної та Центральної Америки, були вражені, побачивши кам'яний хрест на одному з місцевих храмів. Йому поклонялися як персоніфікації небесного і земного вогню. Давній мексиканський бог вогню Квет-Цаль-Коатль теж зображений з хрестами в руках.
На островах Полінезії, Нової Зеландії зображували хрест як магічний знак вогню, сили життя. Тубільці Нової Зеландії, наприклад, ставили на могилах хрести, як це робиться за християнською традицією.
З найдавніших часів знак хреста вшановували в Китаї
