На момент вступления на престол Александра 2 в обществе очень сильно назрел вопрос об отмене крепостного права. Об этом говорили практически открыто. Ужасы крепостничества открыл всему народу А.Н. Радищев своим произведением «Путешествие из Петербурга в Москву». Лозунгом всех тайных обществ была борьба с «мерзостью крепостного права».
Что касается экономики, то там назрело убеждение в том, что подневольный труд тормозит развитие хозяйства страны. Некоторые помещики и предприниматели освободили своих крестьян по закону 1840 года, разрешавшим давать свободу крестьянам. Но остальная, подавляющая масса дворянства, была категорически против отмены крепостного права, они вообще не представляли свою жизнь без обслуги (крепостных).
В связи с этим, перед новым императором встала проблема решения вопроса об отмене крепостного права. Он вынужден был встать на путь перемен, хоть и не был сторонником коренных реформ.Промисловий капіталізм був зацікавлений в розвитку східних ринків, в продажі там промислових товарів і купівлі сировини. Це привело до колонізації, яка в тій чи іншій мірі охопила весь світ. Але для того, щоб забезпечити свої зростаючі потреби, європейці нарощували в країнах Сходу виробництво сировини (бавовни, каучуку, мінеральних ресурсів тощо) і, головне, перетворили все вироблене в товар, тобто створили єдиний світовий ринок організований по капіталістичним стандартам. А для того, щоб такий ринок працював, потрібно було створити інфраструктуру (банки, підприємства, залізниці, порти). Слід до додати ще й належну кількість освічених людей які її обслуговують. Так зародилася нова національна еліта, яка стала на боротьбу за незалежність
