У цю епоху сформувались деякі такі засади та елементи європ. життя. Йдеться перш за все про формування основ індустр. суспільства. Епоха охоплює ХVІІ-ХІХ ст. Проте філософія цього періоду завершується І третиною ХІХ ст., що є прикладом випереджаючого розвитку дух. процесів порівняно із політ. та соціально-економічних, що свідчить про творчий характер людс. мислення. За соц. змістом це був період формування і утвердження в Європі буржуазних суспільних відносин. Паралельно із змінами у діяльності відбувались і зміни у суспільних стосунках: розриваються колишні зв’язки особистої залежності людини від людини, зникає “велика сім’я”, а натомість з’являється вільний, автономний індивід. В цей час вже завершується епоха географічних відкриттів, але породжений нею тип активної самодіяльної особистості не лише не зникає, а знаходить все нові сфери прикладення своєї активності. Розвиток мореплавства, виробництва, зростання міст та соціальної динаміки привели до швидкого розвитку наукового знання. З’являється перша завершена та експериментально підтверджувана наукова теорія – механіка І.Ньютона. Вплив її на життя був колосальний, адже це вперше людина спродукувала такий інтелектуальний витвір, який дозволяв отримувати точні та незаперечні практичні результати. Ідеї та принципи механіки настільки поширились, що виник “механістичний” світогляд. Відбулись суттєві зрушення і в інших сферах духовного життя: з’являється мистецтво в його сучасному розумінні, тобто мистецтво світське, автономне; народжуються роман як літературний жанр, опера, сучасний театр, архітектура масових забудов, промислова архітектура; виникають Академії наук, з’являються перші газети та часописи, у тому числі – і наукові, з’являється міський транспорт. Все це приводить до того, що індивід постає основним суб’єктом життєдіяльності. Показовою для епохи стає фігура Робінзона–персонажа твору Дж.Свіфта, бо ця людина на ділі продемонструвала, як це можна зробити. Індивід спирається тепер у своїй здатності наодинці вибудовувати власне життя на свою діяльну активність. Індивід спирається тепер на мислення “здорового глузду”, яке включає у свій зміст два непорушні моменти: опору на факти та ясну, чітку і зрозумілу логіку. Все це знайшло своє виявлення у новому світогляді: світ тепер розглядається людиною як об’єкт, на який спрямовується людська активність, а сама людина – як суб’єкт, світ постає в якості надскладного механізму, типовим взірцем якого був механічний годинник. Природа тепер поділяється на живу та неживу, але і та, і інша є лише основою для росту людської могутності. Діяльність людей починають розглядати не як колообіг подій, де немає ні початку, ні кінця, а як розвиток від примітивних до досконаліших форм існування суспільства. Ці питання досліджували філософ Д.Віко, учений Ж.Тюрго, філософ Й.Г.Гердер. Зміна ідей про суспільний розвиток у думках цих учених ішла від погляду на історію як колообіг 3 епох – божественної, героїчної. Знаряддям досягнення свободи є знання. Відбуваються відчутні зміни і у розвитку філософії.
Объяснение:
Возрождение стало временем ярких человеческих индивидуальностей. Коренные экономические и социальные изменения появлению нового типа человека - деятельного, одержимого жаждой познания мира. Люди нового времени концентрировали в себе невероятную духовную энергию. Любознательные и предприимчивые, отважные и уверенные в своих силах, они утверждали свое право творить собственную судьбу и преобразовывать окружающий мир. Их интересы не ограничивались какой-либо одной областью, а отличались удивительной широтой. Так, создатель бессмертного романа "Гаргантюа и Пантагрюэль" Франсуа Рабле был бакалавром медицины, замечательным врачом-практиком. Великий реформатор церкви Мартин Лютер, который перевел Библию на немецкий язык, создал современную немецкую прозу и сочинил хорал, ставший гимном немецкой Реформации. Микеланджело был не только скульптором, живописцем и архитектором (подобное сочетание совершенно естественно для Возрождения) , но и великим поэтом. Синонимом универсальности человеческого гения стало имя Леонардо да Винчи. Пластические искусства и литература, музыка и математика, механика и физика, астрономия и анатомия - все это интересовало его пытливый ум.
Энтузиазм первооткрывателей, стремление подняться на высоту, где прежде еще не бывал никто, приводили к результатам исключительным:
изобретение Иоганном Гуттенбергом книгопечатания явилось могучим средством распространения научных знаний;гелиоцентрическая система Коперника совершила переворот в астрономии, нанеся удар по незыблемости религиозных представлений;открытие Колумбом Америки показало истинные масштабы Земли.
Объяснение:
