Уйгури один з найдавніших тюркомовних народів Азії. Під час третього уйгурського каганату була прийнята спільна для всього народу назва — «уйгури»[1]. Абулгазі (1603–1663) у літопису «Родовідне дерево тюрків» вивів термін (етнонім) «уйгур» з тюркського кореня: «Огуз-хан подарував для них найменування Уйгур. Уйгур — тюркське слово, значення якого відоме для всього світу, воно означає прихильник (япишгур)»[2].Значна група племен теле мігрувала на захід, у степи Казахстану та Південно-Східної Європи. Ті, що залишилися у центральноазіатських степах були підкорені тюрками та увійшли до складу їхньої держави. Основні землі теле були тоді у Джунгарії та Семиріччі. Проте 605 року після зрадницького побиття західнотюркським Чурин-каганом декілька сот вождів теле, провідник уйгурів вивів племена у Хангайські гори, де вони створили окрему державу, яка називалася китайськими історіографами «дев'ятьма племенами» (токуз-огузи).
