Відповідь:Під час Другої світової війни на українських землях виникли сприятливі умови для активізації українського національно-визвольного руху, метою якого було створення на етнічних землях суверенної Української держави. Цей рух у 1930-их рр. очолила Організація українських націоналістів.
Сваволя польської влади та початок німецько-польського конфлікту спонукали ОУН до проведення загальних військових вишколів своїх членів і симпатиків згідно з інструкцією КЕ ЗУЗ щодо організації повстанської боротьби в разі оголошення польською владою загальної мобілізації. Ця інструкція вимагала від членів ОУН ухилятися від призову до польської армії та переховуватись у лісах, об’єднуватись у повстанські загони.
На початку липня 1939 р. Провід ОУН (ПУН) домовився з німецьким Абвером про формування "Українського легіону" під керівництвом полковника Романа Сушка. ПУН розглядав цю військову одиницю як основу майбутньої української армії. Однак активної участі у бойових діях проти Польщі під час вересневої кампанії 1939 р. легіон не взяв.
У середині вересня внаслідок поразки польської армії на фронті та деморалізації суспільства виникли сприятливі умови для збройного повстання українських націоналістів, що базувалось на "теорії побудови держави від першого села". Її автором був військовий референт КЕ ОУН Михайло Колодзінський–"Гузар". Відповідно до цієї теорії, у разі захоплення влади в будь-якому українському населеному пункті члени ОУН повинні були проголошувати відновлення Української держави.
Активну участь в антипольських повстаннях, які охопили більшу частину Галичини та Волині, взяли близько 8 тис. повстанців. Бої та сутички повстанських бойових груп ОУН із польською поліцією та армійськими частинами виникали майже у кожному повіті Західної України. Однак це повстання не призвело навіть до короткотривалого проголошення самостійності. Вже 17 вересня 1939 р. розпочалась радянська окупація краю.
Пояснення:Надіюсь я тобі до
Зародившись в Германии, Реформация начинает распространяться по всей Европе, и в первую очередь она проникает в близ лежавшие к Германии государства Францию, Англию и Швейцарию. Самое большое распространение движение протестантов получает в Швейцарии и это связано с именем Жана Кальвина.
Жан Кальвин (1509-1564) родился во Франции, получил прекрасное образование, в совершенстве овладел латынью, древнееврейским и древнегреческим языками, что дало ему возможность читать Библию в оригинале. Познакомившись с учением Лютера, он в 1533 г. объявляет себя протестантом. За участие в распространении протестантских воззваний Кальвин подвергается преследованиям и бежит в Швейцарию, где пишет книгу, в которой излагает основные положения своего учения. Так оформляется ещё одно протестантское вероучение – кальвинизм.
Вслед за Мартином Лютером Жан Кальвин попытался дать ответ на вопрос волновавший верующих более 1000 лет: «Свободен ли человек в выборе жизненного пути или его судьба предопределена?»
Кальвин утверждал, что…
Судьбы людей предопределены Богом.Никто из верующих не знает собственного предопределения.Но человек не должен слепо ожидать свершение своей судьбы, он должен двигаться навстречу судьбе через труд. Именно труд был знаком души.Таким образом, кальвинизм провозглашал новые моральные ценности: бережливость, скупость, расчет, неустанный труд.
