Составить кластер "Батыево нашествие на Русь"

Объяснение:

Карл Великий-Король франків, король лангобардів, герцог Баварії, імператор заходу.

Основні напрямки діяльності:

1. Розширення територій Франкської держави.

2. Формування феодальних відносин у Західній Європі.

3. Створення упорядкованого християнської держави.

4. Розвиток освіти.

Основні підсумки діяльності:

1. За час його царювання франки здійснили 53 походи, з них 27 очолював сам Карл. Територія держави за час її правління збільшилася вдвічі.

2. Вища знать країни, пов'язана з Карлом ленною присягою, зобов'язана була бути на війну з підвладними людьми. З 789 Карл неодноразово видавав укази, що наказували кожній вільній людині знайти собі сеньйора, під керівництвом якого він повинен служити. Збільшувалося число залежних селян.

3. Імператор будував свою державу на релігійному фундаменті, державний устрій було підпорядковано християнським принципам. Прийнявши на себе місію "захисника Церкви", Карл підпорядкував її собі, а для зміцнення політичного впливу своєї держави він використовував проповідь християнства.

4. У 787 був виданий указ про створення шкіл при монастирях, в 789 — про обов'язкову освіту всього вільного чоловічого населення (залишився невиконаним). При дворі склався вчений гурток на чолі з Карлом, названий Академією.

За свої заслуги ще за життя Карл отримав прізвисько»Великий".

Сопоставляя двух главных участников Полтавского сражения Петра I и Карла XII, поэт особое внимание уделяет той роли, которую сыграли в битве два великих полководца. Облик русского царя перед решающим сражением прекрасен, он весь в движении, в ощущении предстоящего события, он – само действие:

…Выходит Петр. Его глаза

Сияют. Лик его ужасен.

Движенья быстры. Он прекрасен,

Он весь, как божия гроза.

Своим личным примером Петр воодушевляет русских солдат, он чувствует свою причастность к общему делу, поэтому при характеристике героя А. С. Пушкин использует глаголы движения:

И он промчался пред полками,

Могущ и радостен, как бой.

Он поле пожирал очами…

Полную противоположность Петру представляет шведский король – Карл XII, изображающий лишь подобие полководца:

Несомый верными слугами,

В качалке, бледен, недвижим,

Страдая раной, Карл явился.

Все поведение шведского короля говорит о его недоумении, смущении перед боем, Карл не верит в победу, не верит в силу примера:

Вдруг слабым манием руки

На русских двинул он полки.

Итог сражения предрешен поведением полководцев. Описывая в поэме «Полтава» двух военачальников, А. С. Пушкин характеризует два типа полководцев: флегматичного, заботящегося только о собственной выгоде шведского короля – Карла XII и самого главного участника событий, готового к решающей схватке, а впоследствии и основного победителя Полтавского сражения – русского царя Петра Первого. Здесь А. С. Пушкин ценит Петра I за его военные победы, за его умение принять единственно верное решение в трудный для России момент