Дотримуючи позиції нейтралітету в роки першої світової війни, Іспанія значно збільшила своє промислове виробництво, використовуючи вигідну кон'юнктуру, що створилася на світовому ринку. Проте це зростання було не дуже значним, і Іспанія залишалася аграрно-індустріальною країною із середнім рівнем розвитку капіталізму, із значними залишками феодальних відносин у сільському господарстві. Яскравим показником залишків феодальних відносин був розподіл землі – наявність великих латифундій і збереження старих напівфеодальних орендних відносин (довгострокові види оренди, здольщина і т. д.).
Політичне керівництво і країні, як і раніше, здійснювалось головним чином двома великими монархічними партіями – консервативною і ліберальною, які майже нічим не відрізнялися одна від одної. Обидві партії представляли інтереси різних груп поміщиків, церкви, великого капіталу, реакційної вояччини і вищих кіл монархічної бюрократії. Широкі верстви дрібної і середньої буржуазії та ліберальної інтелігенції об'єднувалися навколо кількох республіканських партій
Нантский эдикт - закон, даровавший французским протестантам-гугенотам вероисповедные права. Издание эдикта завершило тридцатилетний период Религиозных войн во Франции и положило начало столетию относительного межконфессионального мира, известного как «Великий век». Эдикт был составлен по приказанию французского короля Генриха IV Бурбона и утверждён в Нанте (13 апреля 1598 года). Отменён Людовиком XIV в 1685 году.Нантский эдикт даровал полное равноправие католикам и протестантам. Первая статья эдикта предавала забвению события Религиозных войн и запрещала любое упоминание о них.Третья статья эдикта вводила католическое богослужение всюду, где оно было прекращено. Одновременно в тех городах и селах, где гугенотам разрешалось совершать богослужение до 1597 года, было восстановлено это право. Католическому духовенству возвращались все его прежние права и имения. Кальвинизм допускался всюду, где был раньше. Все дворяне, занимавшие высшие судебные должности, имели право совершать кальвинистское богослужение и допускать к нему посторонних лиц. В замках простых дворян разрешалось протестантское богослужение, если число протестантов не превышало 30 человек и если замки не находились в местности, где владельцы-католики пользовались правом верховного суда.
рада
