Хто є автором наведеної картини?​

Появились три основных политических центра: на юго-западе - Галицко-Волынское княжество; на северо-востоке - Владимиро-Суздальское княжество и Новгородская земля.

Причины
1. княжеские междоусобицы - это прежде всего борьба за перераспределение налога, которая позволяла захватить наиболее выгодные княжения и закрепиться в ранге главы суверенного княжества.
2. натуральное хозяйство, отсутствие экономических связей созданию сравнительно небольших феодальных мирков.
3. противоречия между боярами и великим киевским князем. Бояре были заинтересованы в такой княжеской власти, которая могла бы обеспечить им военную и правовую защиту.
4. рост и укрепление городов как новых политических и культурных центров.
5. торговые пути стали обходить Киев; европейских купцов, а также новгородцев все более привлекали Германия, Италия, Ближний Восток.
6. борьба с кочевниками ослабляла Киевское княжество, замедляла его прогресс; в Новгороде и Суздале было гораздо спокойнее.
7. Киевское княжество становилось все более опасным местом для жизни. Его постоянно атаковали князья, желавшие добиться великого княжения. Его тревожили половцы, не осмеливавшиеся нападать на города, но постоянно грабившие села. Поэтому население стало уходить оттуда, двигаться на северо-восток, к малонаселенным землям по Оке и Верхней Волге.

Перейдемо від зовнішньої політики до внутрішнього життя Кримського ханства в ту епоху? Які були її головні тенденції, що турбувало та що радувало правителів Криму в другій половині 17 століття? Які внутрішньополітичні процеси розгорталися в Кримській державі та як складалися відносини ханської правлячої династії зі Стамбулом?

Основна тенденція того часу ‒ це, безумовно, посилення та остаточне закріплення османського впливу на Крим. Причини цього, думаю, я вже висвітлив досить докладно: Туреччина вперше в історії стала безпосереднім гравцем на українській арені, їй необхідно було забезпечити собі максимальний контроль над Кримом, щоб Гераї були не просто партнерами, але вірними слугами у відстоюванні османських інтересів.