Опришками становились преимущественно крестьяне, бравшиеся за оружие, чтобы избавиться от притеснений чужеземцев. Применяя тактику партизанской войны, они действовали небольшими отрядами в Галицком Прикарпатье, на Буковине и в Закарпатье.
Опришки формировали отряды по несколько десятков человек. С гор, где они прятались, опришки храбро совершали набеги на поместья, грабили и сжигали их вместе с документами на землю и крестьянскими долговыми расписками. Наибольшего подъёма движение опришков достигло в 1738-1759 годах, координируя свои действия с гайдамацким движением. Известнейшими опришками были Олекса Довбуш, Пынтя Храбрый и Василий Баюрак.
Объяснение:
Опри́шки (укр. опришки) — народное повстанческое движение, существовавшее с XV до XIX века в Галиции, Прикарпатье, Карпатской Руси и Покутье. Оно было направлено против крепостного права и произвола крупных землевладельцев.[1]
Объяснение:
Нідерландська революція XVI ст. мала велике історичне значення. Це була перша переможна буржуазна революція в Європі, хоч вона й розгорнулась на порівняно невеликій території під прапором національно-визвольної боротьби. Наслідком її було створення нової буржуазної держави — Республіки Сполучених провінцій, або Голландії, не позбавленої, між іншим, деяких атрибутів монархії.
В ході революції активну участь у ній брали широкі маси населення — селянство і, особливо, міські плебейські елементи. Проте керівна роль у боротьбі з абсолютизмом і феодалізмом весь час лишалася в руках буржуазії, що виступала спільно з представниками збуржуазілого дворянства. Побоюючись активності народних мас — дрібних городян і селян, які могли зачепити їх вузько-класові інтереси, буржуазія і дворянство не використали в належній мірі народну революційну енергію. Тому й наслідки буржуазної революції загалом виявилися дуже обмеженими. Нідерландська революція дала владу буржуазії і забезпечила їй неподільне панування в економічному й політичному житті країни. Вона визволила нідерландське буржуазне суспільство від феодально-абсолютистських пут, що заважали його розвиткові, дала відсіч католицькій реакції, здійснила секуляризацію церковного майна і встановила в країні релігійну свободу. В результаті революції Нідерланди здобули національну незалежність. Проте визволилася тільки північ країни, південь лишався під владою Іспанії. Політичний лад Нідерландів не був демократизований навіть у буржуазному розумінні слова.
