Раннее Средневековье[1] — период европейской истории, начавшийся после падения Западной Римской империи. Длился около шести веков, приблизительно с 476 по 1100 год. В эпоху раннего Средневековья произошло Великое переселение народов, появились викинги, возникли королевства остготов в Италии и вестготов в Аквитании и на Пиренейском полуострове и образовалось Франкское государство, в период своего расцвета занимавшее большую часть Западной Европы. Северная Африка и Испания вошли в состав Арабского халифата, на Британских островах существовало множество небольших государств англов, саксов и кельтов, появились государства в Скандинавии, а также в центральной и восточной Европе: Великая Моравия и Киевская Русь.
Объяснение:можно 1 лайк
Конфлікт, що послужив початком Першої Пунічної війни (римляни називали карфагенян пунійцями, звідси і назва), стався у 264 р. до н. е. через сицилійське місто Мессану, захоплене мамертинцями («синами Марса») — колишніми найманцями сиракузького тирана Агафокла
Друга; Після досить важкої 7-місячної облоги місто було узяте, а Рим і так і не зважився надати Сагунту військову до , лише посольство послане до Карфагена вже після узяття міста прямо оголосило про початок війни. Перед походом до Італії Ганнібал дав армії відпочинок на всю зиму.
Приводом до початку Третьої Пунічної війни стала самочинна прикордонна війна Карфагену проти Нумідії. Щоб покарати Карфаген, римляни відправили велике військо для знищення свого ворога. Римська армія почала облогу Карфагену. Проте, протягом двох років, Карфаген не здавався.
