Сравнение найманских првителей​

Батьки Катерини - Лоренцо II, ді П'єро, де Медічі, герцог Урбінський (12 вересня 1492 - 4 травня 1519) і Мадлен де ла Тур, графиня Оверньская (ок.1500 - 28 квітня 1519) взяли шлюб у знак союзу між Королем Франції Франциском I і Папою Левом X, дядьком Лоренцо, проти Імператора Максиміліана I Габсбурга. Молода пара була дуже рада народженню дочки, згідно літописцю, вони «були задоволені так само, як якщо б це був син». Але, на жаль, їх радості не призначено було тривати довго: батьки Катерини померли в перший же місяць її життя - мати на 15-й день після пологів (у дев'ятнадцятирічному віці), а батько пережив дружину усього на шість днів, залишивши новонародженої у спадок герцогство Урбіно і графство Овернь. Після цього за новонародженою до своєї смерті в 1520 році опікувалася її бабуся Альфонсіна Орсіні. Катерину виростила її тітка, Кларисса Строцці, разом зі своїми дітьми, яких Катерина любила як рідних братів і сестер все своє життя. Один з них, П'єтро Строцці, на французькій службі дослужився до маршальського жезла. Смерть папи римського Льва X в 1521 році призвела до перерви влади Медічі на Святому престолі, поки в 1523 році кардинал Джуліо де Медичі не став Климентом VII. У 1527 Медічі у Флоренції були повалені, та Катерина стала заручницею. Клименту довелося визнати і коронувати Карла Габсбурга імператором Святий римський імперії взамін на його до в поверненні Флоренції і звільнення юної герцогині. У жовтні 1529 війська Карла V обложили Флоренцію. Під час облоги з'явилися заклики і погрози вбити Катерину і вивісити на міських воротах чи послати в бордель, щоб збезчестити її. Хоча місто і пручався облозі, але 12 серпня 1530 голод і чума змусили Флоренцію до здачі. Климент зустрів Катерину в Римі зі сльозами на очах. Тоді-то він і приступив до пошуку нареченого для неї розглядаючи багато варіанти, але коли в 1531 році французький король Франциск I запропонував кандидатуру свого другого сина Генріха, Климент відразу ж схопився за цей шанс: молодий герцог Орлеанський був вигідної партією для його племінниці Катерини. ФРАНЦІЯ

Десятилетия - 1870-1880 гг.

  Военно-политические союзы – в данный период не существовало ни одного военно-политического союза.  

Две масштабные войны: франко-прусской (1870-1871 гг.) – борьба Пруссии с Наполеоном и русско-турецкой (1877—1878). – борьба России за Балканы с Османской империей.  

Как такого раздела Азии и Африки здесь не происходило, это случится на Берлинской конференции в следующем десятилетии. Но Россия и Великобритания делят Афганистан пополам.

 

Десятилетия - 1880-1890 гг.  
Военно-политические союзы – Тройственный союз (1882 г): Германия, Австро-Венгрия и Италия – с целью участия в борьбе за колонии.  

Раздел Африки - Берлинская конференция (1884г) - раздел Африки между европейскими державами в условиях ожесточившейся «драки за Африку». 
Представители 14 европейских государств официально закрепили территориальный раздел Африки.  Англия оккупировала Египет после бельгийской экспедиции в Конго. Теперь Алжир, Сенегал принадлежат французам, Капская колония – британцам, Ангола и Мозамбик – португальцам.   В Египте (за Судан) ведется борьба между Великобританией и Францией, за Тунис между Францией и Италией, за Марокко – Францией, Испанией и Германией. Алжир остался Франции.  


Раздел Азии - Индия и Цейлон принадлежат британцам, Голландская Восточная Индия (Индонезия), Филиппинские острова – испанца, Южный Вьетнам и Камбоджа – французам.

 

Десятилетия - 1890-1900 гг.  

Военно-политические союзы – остается Тройственный союз, Антанта сформируется только с 1904 по 1907 годы.     

Раздел Африки – битва Италии под Адуа с Эфиопией (с признанием суверенитета Эфиопии). 1899г – англо-бурская война (Трансвааль – буры), Франция захватывает Мадагаскар, происходит русско-французская военная конвенция, образовывается Германская восточная Африка, Виту и Занзибар остаются за Великобританией.  

Раздел Азии – Лаос достается Франции, Шаньдунь отходит Германии, Филиппинские острова переходят к США.